Документальне оформлення калькулювання собівартості продукції

Як відомо з п. 11 НП(С)БО 16 “Витрати”, перелік та склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції підприємства встановлюють самостійно. Тут само “витратний” нацстандарт згадує про виробничу собівартість продукції (робіт, послуг) і собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) та їх складові. Розлогіше про це можна прочитати в додатку до поточного номера газети “Все про бухгалтерський облік” (див. dodatok.vobu.ua). Кожен із вищезазначених видів собівартості тісно пов’язаний із відповідним документальним оформленням. Зосібна, до виробничої собівартості включають вартість сировини, матеріалів, основної і додаткової заробітної плати тощо, й обсяги цих зазнаних витрат потрібно підтверджувати певною первинкою. Саме на її базі підприємство складає калькуляцію собівартості. Далі ми розглянемо, якими документами підприємство має оформлювати витрачання в процесі виробництва продукції товарно­матеріальних цінностей (далі — ТМЦ) і власне калькулювання собівартості.

Документальне оформлення витрачання ТМЦ: загальні вимоги

Нагадаємо: собівартість продукції (робіт, послуг) уособлює в собі поточні витрати підприємства (у грошовому виразі) на виробництво, що міцно пов’язане з їх плануванням та обліком. Саме час звернутися до п. 332 Методрекомендацій № 373, який промовляє: облік витрачання ТМЦ, включаючи покупні напівфабрикати, комплектуючі вироби, паливо, енергію на підприємстві, здійснюється в розрізі виробництв, цехів і об’єктів обліку виробничих витрат. Облік безпосередньо на цих об’єктах ведуть за статтями калькуляції і видами матеріальних ресурсів — за їх фактичною собівартістю в натуральному і вартісному вираженні.

У п. 334 Методрекомендацій № 373 узріваємо: для обліку руху матеріалів на складі заводять картку складського обліку матеріалів типової форми № М-12¹ —за кожним сортом, видом і розміром. У ній зазначають залишок ТМЦ на початок звітного періоду і рух за кожним номенклатурним номером на підставі первинних прибутково-видаткових документів у день здійснення операції надходження і вибуття ТМЦ. Зокремимо: відпуск ТМЦ здійснюють лишень тим працівникам підприємства, які включені до спеціальних списків осіб із правом отримання ТМЦ. Ці списки, узгоджені головним бухгалтером, разом зі зразками підписів осіб, включених до них, обов’язково подають на склад, із якого відпускають ТМЦ.

Опріч ф. № М-12, підприємства-виробники послуговуються іншими типовими формами первинного обліку руху ТМЦ, затвердженими наказом № 193, зокрема ф. № М-11 (п. 335 Методрекомендацій № 373). Завважте: наказ № 193 ці типові форми лишень нараджує до застосування, тому виробничі підприємства можуть використовувати власні первинні документи обліку ТМЦ. Вони самотужки розробляють їх на базі вищезгаданих форм з огляду на вимоги ст. 9 Закону про бухоблік та Положення № 88, себто з усіма обов’язковими реквізитами (показниками), необхідними для обліку витрат ТМЦ на виробництво продукції (робіт, послуг).

Олександра МІРОХІНА,
консультант з обліку та оподаткування, м. Київ