Невиробничі, але теж неминучі: витрати адміністративні, на збут та інші

Кілька слів про облік операційних і не лише операційних витрат, із якими неодмінно матиме справу виробниче підприємство.

На виробничому підприємстві з природних причин виділяють окремий масив витрат, пов’язаний із виробництвом товарів (робіт, послуг). Кінцева мета обліку — розрахувати собівартість продукції (товарів, робіт, послуг). Цьому прошарку витрат ми присвятили консультацію в додатку до номера на сайті dodatok.vobu.ua.

Але, як кажуть, не собівартістю єдиною. Підприємство зазнає й інших витрат, які не мають честі вважатися виробничими, але від цього вони не перестають бути важливими, гідними достовірного відображення. Крім собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), у бухобліку виокремлюють такі групи витрат:

• адміністративні;
• витрати на збут;
• інші операційні витрати;
• фінансові витрати;
• інші витрати.

Поточні витрати: ловимо момент між минулим і майбутнім

Одна з основних заповідей бухобліку, якій підпорядковуються всі витрати, включаючи невиробничі, звучить так: витрати в бухобліку визнають тоді, коли зменшуються активи або збільшуються зобов’язання (п. 5 НП(С)БО 16 “Витрати”). Такі самі критерії визнання витрат називає, розкриваючи їх розлогіше, п. 3 НП(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” і п. 6 НП(С)БО 16: витрати — це зменшення економвигід при зменшенні активів або збільшенні зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу, за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу між власниками. При цьому витрати визнають тільки в тому разі, якщо їх можна достовірно оцінити (п. 6 НП(С)БО 16). Але не менш важливо знайти правильний період для їхнього відображення.

Олег ЛАЗУРНИЙ,
бухгалтер, м. Київ