ЗЕМЕЛЬНА ДІЛЯНКА = ТЕРИТОРІЯ ЗАБУДОВИ: ОНОВЛЕНИЙ ПІДХІД СУДУ ДО ОТРИМАННЯ МІСТОБУДІВНИХ УМОВ
Забудовників об’єктів будівництва дуже порадує висновок та, власне, логічний ланцюжок, що до нього призвів, від Верховного Суду в постанові від 30.06.2021 р. у справі № 806/3365/17.
Суперечка, що перемістилася до стін суду, виникла між підприємством, яке мало намір забудувати територію, та територіальним органом ДАБІ. Замовник будівництва мав в оренді дві земділянки з різними кадастровими номерами, але за однією адресою. Він отримав містобудівні умови та обмеження (далі — містобудівні умови) на одну з них і на їх підставі розробив проєкт будівництва й зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт. Усе, чого тоді (а було це у 2014 р.) вимагав Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності” від 17.02.11 р. № 3038-VI (далі — Закон № 3038).
Але через три роки інспектор будівельного нагляду провів перевірку на об’єкті, у результаті якої було ухвалено рішення про скасування містобудівних умов. Такий крок каскадом завалив і декларацію про початок виконання будівельних робіт, яку посадовці теж скасували.
Тож маємо надзвичайно важливий і корисний висновок, який допоможе забудовникам не заблукати у вимогах Закону № 3038 та посилить їх аргументацію перед чиновниками.
Мар’ян Гадзула, юрист, м. Київ