Донараховано ПДВ під час перевірки щодо послуг нерезидента: як відобразити в обліку
За результатами перевірки за 2017 р. донараховано податкові зобов’язання з ПДВ і штраф за недоплату, що утворилася через невідображення в декларації за той період податкових зобов’язань під час придбання послуг у нерезидента на митній території України. Податкової накладної на цю покупку також не виписано й не зареєстровано.
Чи потрібно за цей період подавати уточнюючий розрахунок? Як відобразити в бухобліку такий ПДВ? Чи варто ще очікувати на штраф за неоформлення податкової накладної? Як таке донарахування вплине на показники системи електронного адміністрування?
Запитання з консультаційної лінії
ВІДПОВІДЬ: Подавати уточнюючий розрахунок за перевірений період не потрібно. Відображати в поточній декларації — також не комільфо. А от бухгалтерські записи зробити доведеться. Адже донарахований контролерами ПДВ і штраф змінюють картину в деяких бухгалтерських статтях балансу. Проводки в цьому разі залежать від того, чи будете ви оформлювати та реєструвати податкову накладну (далі — ПН) на послуги нерезидента, надані далекого 2017 р. Пояснимо чому це важливо.
Чи потрібно показувати в декларації або подавати уточненки
Якщо податківці провели перевірку й виявили заниження податкового зобов’язання, відображеного в рядку 18 декларації з ПДВ, суму недоплати й штраф вони оформлять податковим повідомленням-рішенням (далі — ППР) за формою “Р” (додаток 2 до Порядку направлення контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну України від 28.12.15 р. № 1204).
Форма податкової декларації з ПДВ не містить рядків, у яких відображають донарахування за результатами перевірки. Тому цілком несподіваному доважку з ПДВ, оформленому ППР, у поточній декларації не місце. Штраф також не заслугував на спеціально відведений рядок.
Подавати уточненки за минулі, охоплені перевіркою, періоди також не доведеться. Це підтверджують податківці в категорії 129.02 ЗІР1. Якщо за результатами перевірки виявлено заниження, то донарахування ПДВ автоматично здійснять в інтегрованій картці платника податків (далі — ІКП) (п. 1 гл. 3 р. V Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну України від 07.04.16 р. № 422).
У тому самому роз’ясненні податківці нагадали: після настання граничного терміну сплати, згідно з ППР, і за браком інформації про початок адміністративного чи судового оскарження сума, нарахована контролерами в ППР, стає узгодженою. Ця інформація ваговита для розуміння, коли її потрібно відобразити в бухобліку.
Якщо ППР не оскаржили, грошове зобов’язання перетвориться на узгоджене 11 робочого дня після його одержання. Якщо його в строк не погасити, ви матимете вже справу з податковим боргом — справжнісінька халепа у вигляді податкової застави та навіть податкового арешту майна (п.п. 56.3, 56.17, 57.3 Податкового кодексу України, далі — ПКУ).
Тут, щоправда, варто зробити застереження щодо карантинного заморожування закінчення деяких строків. Завдяки п. 528 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ перебіг строків для адміноскарження ППР наразі поставлено на паузу. Отже, грошові зобов’язання за ППР, ухваленим у карантинний період, ужодне не можуть стати узгодженими поки він не закінчиться. Адже в платників податків усе ще є час на їх адміноскарження. Це можна зробити впродовж усього карантину плюс 10 робочих днів після його закінчення.
Одначе, звернувшись до електронного кабінету, ви зможете переконатися, що ПДВ за ППР проведуть в ІКП точнісінько через 10 робочих днів, якщо в цей період не подасте на нього скаргу до податкової або суду. Цю карантинну казуїстику можна й потрібно використовувати, якщо руки сверблять оскаржувати ППР у суді. Інакше бухоблік потрібно увідповіднити в ІКП протягом 10 робочих днів після одержання ППР.
Бухоблік ПДВ, донарахованого під час перевірки
Фінсанкції (штраф і пеню), нараховані за результатами перевірки, безперечно, проводять як витрати поточного періоду, супроводжуючи проводками: Дт 948 Кт 641 — нарахування, Дт 641 Кт 311 — сплата. А от суму ПДВ, донараховану під час перевірки, є сенс припасувати до її “рідного” періоду, тобто до 2017 р., коли придбали послуги в нерезидента й виник обов’язок нарахувати ПДВ-зобов’язання. Треба визнати, що в 2017 р. припустилися помилки, а виправляти її доводиться вже після подання фінзвітності.
Аби правильно це зробити, слід зауважити: нарахування ПДВ у разі придбання послуг у нерезидента дохідних і витратних статей балансу не торкається. Покупець супроводжує його записом: Дт 644 “Податковий кредит” Кт 641/ПДВ —нарахування податку; Дт 641/ПДВ Кт 644 — збільшення податкового кредиту на підставі зареєстрованої ПН (п. 201.12 ПКУ). Тож, виправляючи таку помилку, задіяти рахунок 44 не потрібно. Сальдо нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) коригують на початок звітного року, лише якщо фейл2 вплинув на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) (п. 6 П(С)БО 6 “Виправлення бухгалтерських помилок і зміни у фінансових звітах”)3.
2 Фейл — помилка, провал.
3 Як виправити помилки минулих періодів, допущені в бухобліку, після проведеної податківцями перевірки, ми оповіли в газеті “Все про бухгалтерський облік” № 92 за 2019 р. на стор. 23.
У нашій ситуації рахунок 44 не задіяний. Тому коригують сальдо на початок року тих статей балансу, яких помилка стосується. Тобто додаємо запис: Дт 644 Кт 641/ПДВ. А от із другою проводкою, якою збільшують податковий кредит (Дт 641/ПДВ Кт 644), поспішати не варто. Адже для нього потрібна зареєстрована ПН (п. 201.12 ПКУ).
Тут нюансів додає той факт, що операцію здійснено далекого 2017 р., а наразі закінчується 2020-й. Ми натякаємо на те, що час для реєстрації ПН, яка заразом підтверджує нарахування податкових зобов’язань і надає право покупцеві на податковий кредит, невблаганно добігає кінця. Припускаємо навіть, що термін уже минув. Адже зареєструвати ПН можна протягом 1095 днів від дати її складання. Це стосується всіх ПН/РК, складених починаючи з 1 липня 2015 р. (див. категорію 101.16 ЗІР).
Не зареєстрована протягом 1095 днів ПН ставить масну крапку на податковому кредиті покупця послуг, наданих нерезидентом. Тому другої заключної проводки — Дт 641/ПДВ Кт 644 — може й не бути.
Тоді після закінчення відведених 1095 днів слід закрити дебетове сальдо субрахунку 644, визнаючи витрати за Дт 949. Але ця проводка виправлення помилки вже не стосується. Це справжнісінькі витрати поточного періоду.
Не виписана ПН: чи очікувати на штраф
За невиписану ПН на послуги нерезидента, справді, можуть оштрафувати. За таке правопорушення в п. 1201.2 ПКУ передбачено санкції. Докладно ми їх описали в газеті “Все про бухгалтерський облік” № 79 за 2020 р. на стор. 6. І там мовиться не про один штраф, а починаючи з 50% від суми ПДВ.
Одначе, хочемо сподіватися, що ця напасть вас омине. Адже покарати за таке правопорушення можуть у межах строків давності, установлених у ст. 102 ПКУ, тобто 1095 днів. Оскільки під час перевірки цього недоліку не зафіксовано, малоймовірно, що до нього повернуться знову. Тим паче що після закінчення 1095 днів зробити це буде неможливо.
Як донарахування ПДВ впливає на суму реєстраційного ліміту
ПДВ, донарахований податківцями під час перевірки, сплачують не через електронний рахунок, а прямісінько до бюджету (п. 25 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.14 р. № 569). Тому розрахунки з бюджетом за ППР ніяк не вплинуть на реєстраційний ліміт, бо не враховуються в жодному складнику формули з п. 2001.3 ПКУ.
Погодьтеся, дати лад в обліку, за відчуттям, це як у вправної господині після генерального прибирання. Брудна пляма від несподіваного ППР легко видаляється сумлінністю й старанністю.
Ірина МИХАЙЛОВА,
консультант газети “Все про бухгалтерський облік”