Інструмент для бізнесу від Держпродспоживслужби

У Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів планують оцифрування електронного реєстру потужностей операторів ринку, запровадження електронних ветеринарних сертифікатів, цифровізацію фітосанітарних послуг та процесів, а також розробку онлайн-платформи для подання та відслідковування скарг споживачів. На меті — зробити спілкування громадян і бізнесу з державою зручним, прозорим та людяним. Про це говоримо з в.о. Голови Держпродспоживслужби Ольгою Шевченко.

Ольго Петрівно, що закладено в основу проєкту цифровізації?

О. Ш.: В основу цього масштабного проєкту закладено право громадянина України легко, ефективно та швидко взаємодіяти з державою, коли це йому потрібно для ведення бізнесу чи власних цілей. Впровадження даних систем надання цифрових послуг у Держпродспоживслужбі матиме позитивний вплив як для операторів ринку, так і для звичайних споживачів. Повномасштабний запуск цих систем дозволить ще більше оптимізувати бізнес-процеси. Зокрема, це економія часу та додаткова зручність, що дає можливість обміну документами з міжнародними партнерами й унеможливлює підробки та фальсифікації. Цифровізація Держпродспоживслужби — це вагомий крок до інтеграції з міжнародними інформаційними системами і до посилення експортних можливостей вітчизняного бізнесу.

…Цифровізація Держпродспоживслужби — це… посилення експортних можливостей вітчизняного бізнесу…

Щодо вдосконалення Державного реєстру потужностей операторів ринку. У чому його суть і коли планується запустити?

О. Ш.: Відповідно до Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” від 23.12.97 р. № 771/97-ВР усі потужності операторів ринку харчових продуктів, на які не потрібно отримувати експлуатаційний дозвіл, повинні бути зареєстровані в Реєстрі потужностей операторів.

Існуюча процедура реєстрації передбачає ведення реєстру в xls-таблицях, дані подаються в паперовому вигляді або сканованому, відсутня подача документа в електрон­ному вигляді з підписом КЕП. Перевірка достовірності даних здійснюється в ручному режимі, процес реєстрації займає тривалий час, і оператору ринку потрібно не менше ніж двічі відвідати територіальні органи Держпродспоживслужби.

У ході співпраці Держпрод­споживслужби, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Міністерства цифрової трансформації України розпочато роботу зі створення нового програмного забезпечення та напрацювання змін до нормативно-правових документів, що покликано оптимізувати процес реєстрації і надасть можливість:

• подати заяву на реєстрацію потужності або на внесення необхідних змін онлайн, підписавши КЕП через портал Держпродспоживслужби, систему Дія, особистий персональний кабінет або інші державні інформаційні системи;
• здійснювати автоматичну перевірку даних з ЄДРПОУ та інших державних реєстрів;
• здійснити реєстрацію потужностей та внести зміни протягом декількох хвилин;
• забезпечити автоматичне блокування потужностей у разі ліквідації суб’єкта господарювання за даними ЄДРПОУ, що забезпечить актуальність даних у реєстрі;
• забезпечити функціонування зручної аналітичної системи зі швидким пошуком за всіма наявними даними.

…Особистий кабінет суб’єкта господарювання надасть можливість отримання швидкого доступу до документів та надання заяв…

Впровадження нового програмного забезпечення розпочато з 12 жовтня 2020 року. Уже створено зручний механізм реєстрації для працівників компетентного органу, який забезпечує проведення перевірки достовірності та повноти даних, у тому числі і з ЄДРПОУ, що значно скоротило час на реєстрацію потужності. Розроблено та розміщено на порталі Держпродспоживслужби нову пошукову систему. Інші нововедення будуть впроваджені після прийняття відповідних змін до підзаконних нормативно-правових актів.

А що передбачає цифровізація фітосанітарних послуг та процесів?

О. Ш.: Існуюча інформаційна система департаменту фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва побудована на застарілій базі “Управління карантинною інспекцією”. Її розробляли з 2005 року і в подальшому модифікували, але застаріла платформа розробки обмежувала у впровадженні новітніх засобів автоматизації.

Система “Управління карантинною інспекцією” покриває основні функції наступних підрозділів: відділ карантину рослин, відділ фітосанітарних заходів на кордоні та роботу фітосанітарних лабораторій. Але не реалізована функціональність для роботи Управління контролю в сфері розсадництва та садівництва. Також не забезпечена автоматизація при державному нагляді (контролі) та картографія (ГІС).

Враховуючи всі проблеми при використанні та доопрацюванні старої системи, було прийняте рішення щодо розробки нової системи, яка б задовольняла всі вимоги та мала новітні інструменти для її розвитку. Допомогу в цьому запропонували експерти з проєкту ЄС, за фінансування якого і відбувається розробка та впровадження цього програмного продукту.

Нова інформаційна система PHIS (Phytosanitary Inspection System) побудована за модульним принципом та наразі складається з 11 модулів, які забезпечать автоматизацію виконання основних функцій державних фітосанітарних інспекторів та спеціалістів. У подальшому в міру впровадження та розробки система буде розширена та модернізована задля автоматизації максимальної кількості процесів.
Метою створення інформаційної системи фіто­санітарних інспекцій є надання державним фітосанітарним інспекторам сучасного інструменту для провадження повсякденної роботи та забезпечення кращого контролю в сфері насінництва та розсадництва, впровадження новітніх технологій для фітосанітарного контролю та ведення статистичної інформації як для внутрішнього користування, так і для загальнодоступної публікації.

PHIS надасть можливість проведення фітосанітарного контролю зі створенням електронних реєстрів та пришвидшенням надання послуг Дерпродспоживслужбою за рахунок введення особистого кабінету суб’єктам господарювання та електронної обробки даних. Передбачені в розробку реєстри “Уповноважених фітосанітарних лабораторій”, “Виданих фітосанітарних сертифікатів” та низка інших унеможливлять підробку документів та посилять контроль за дотриманням законодавства у сферах карантину та захисту рослин, насінництва та розсадництва. Особистий кабінет суб’єкта господарювання надасть можливість отримання швидкого доступу до документів та надання заяв до Держпродспоживслужби, використовуючи сучасні технології.

Не секрет, що споживачі втомилися втрачати час та нерви, подаючи звернення, скарги чи отримувати інформацію щодо їх розгляду. Що з цим?

О. Ш.: Ще з березня 2019 р. Уряд скасував обов’язкове ведення Книги відгуків та пропозицій. Проте вимоги та згадки про книгу скарг залишалися в деяких нормативних документах, зокрема, наказах Мінекономіки.

Сьогодні остаточно скасований цей застарілий та неефективний інструмент захисту прав споживачів. 2 жовтня 2020 року офіційно набув чинності наказ Мінекономіки, який скасовує обов’язковість ведення Книги відгуків та пропозицій¹. Це стало черговим кроком у напрямку дерегуляції, цифровізації бізнес-процесів та зменшення кількості застарілих норм.

¹ Про це ми писали в газеті “Все про бухгалтерський облік” № 92 за 2020 р. на стор. 30.

…споживачі можуть звернутися до Держпродспоживслужби …за захистом порушених прав як у паперовому, так і електронному вигляді…

До цього підприємці були змушені витрачати час та значні кошти на адміністрування Книги відгуків та пропозицій, яка знаходилася в кожному торговому відділі та в кожному залі закладу громадського харчування. За рік такі витрати в межах країни сягали понад 44 млн грн. У цю суму включались організаційні витрати, призначення відповідального за неї, розгляд скарг. Варто зауважити, що наявність Книги не гарантувала вирішення проблемних питань, які виникали у покупців.

У сучасному світі є більш ефективні та зручні інструменти контролю та захисту прав споживачів. Так, можна залишати свої відгуки через “гарячу лінію”, електронне та класичне листування чи соціальні мережі. Крім того, сьогодні споживачі можуть звернутися до Держпродспоживслужби та її територіальних органів за захистом порушених прав як у паперовому, так і електронному вигляді. У територіальних органах Держпродспоживслужби та в багатьох місцевих держадміністраціях створені та функціонують консультаційно-інформаційні служби, де споживачі можуть отримати інформацію та допомогу по захисту своїх прав.

Один зі спільних проєктів Держпрод­споживслужби та Мінекономіки — розробка онлайн-платформи для подання та відслідковування скарг споживачів. Цей інструмент дозволить споживачам оперативно подавати звернення та отримувати інформацію щодо їх розгляду, а Держпродспоживслужбі — оцифрувати та значно підвищити ефективність процесів роботи зі зверненнями та скаргами споживачів.

Така практика цілком відповідає європейським та світовим стандартам, сприятиме налагодженню ефективної комунікації між бізнесом та споживачем і дозволить зменшити кількість “формальних” перевірок бізнесу.

Самі плюси, а чи є мінуси в цих проєктах?

О. Ш.: Поки що про це щось говорити складно. Бо, як ви бачите, ці процеси досить тривалі, і однозначно стверджувати про якісь переваги чи недоліки можна буде через деякий час після того, як повністю завершиться процес цифровізації послуг та процесів нашої служби.

Кілька слів читачам газети

О. Ш.: На завершення хотілося побажати вашим читачам не боятися щось змінювати! Зміни — це завжди крок уперед, який відкриває певні можливості на шляху подальшого розвитку. Лише змінюючи своє життя спільними зусиллями, ми зможемо змінити Україну на краще. І процес цифровізації, який зараз відбувається в Держпродспоживслужбі, має на меті не тільки спростити та покращити якість роботи служби, він є одним із тих маленьких пазлів на шляху української діджиталізації.

Якщо нічого не міняти, нічого не буде змінюватися. Тож бажаємо Вам, Ольго Петрівно, успіху у втіленні задуманого і щиро дякуємо за розмову!