Поезія. “Застигле сновидіння — дотик шкіри…”
***
Застигле сновидіння — дотик шкіри,
Де шиєнька ховається під груди.
Й вуста мої — чуткі кольороміри
Із завмиральних дихань амплітудних.
…Нема… Кашне, перуки поруч, кучми.
Усмоктуєш повітря з гупаньжжужів.
Хіба ніколи більш непосидючість
До чарів ноги не зірве потужні?
А кухар каже: “Страви неповторні.
Дегустувати маємо, щоб… жити!”
…То я — продовжу сновидіннясьорби?
І поласую цитрускою видкою?
11.10.2020 р.
(Жанр елегія, “Коли не хочеш губитися”)
Київський поет Євгеній Юхниця
Щодня о 12:00 нове на сайтi
http://www.poetryclub.com.ua/
Надсилайте свої рiзноманiтнi твори!
Продаж книг поета Є. Юхниці