Європейські стандарти управління відходами можуть запрацювати в україні

Збереження навколишнього середовища, коронавірус, що стрімко ввірвався в наші реалії, екологічна свідомість громадян — питань накопичилося чимало. Ми отримали можливість у дистанційному форматі поспілкуватись із заступником директора Департаменту з питань поводження з відходами та екологічної безпеки Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Олександром Семенцем. Олександр Степанович наших запитань не уникав і дав на них конкретні відповіді.

21 липня 2020 року Верховна Рада України схвалила в першому читанні законопроєкт № 2207-1-д “Про управління відходами”. Олександре Степановичу, на Вашу думку, можна це вважати зеленим світлом реформі управління відходами? Які основні новації передбачає законопроєкт?

О. С.: Законопроєкт розроблено на основі трьох директив ЄС — про відходи, про захоронення відходів та про промислові викиди. У його основу закладено такі європейські принципи, як “забруднювач платить”, “розширена відповідальність виробника” та ієрархія пово­дження з відходами.

Ієрархія поводження з відходами передбачає таку послідовність:

1) запобігання утворенню;

2) повторне використання;

3) рециклінг (переробка вторсировини);

4) відновлення, у тому числі спалювання з відновленням енергії (різні технології утилізації відходів);

5) видалення (захоронення).

Водночас захоронення — це винятковий варіант, який застосовуватиметься лише в разі, коли з відходами більше нічого не можна зробити.

Запровадження системи розширеної відповідальності виробника встановить вимогу до виробників відповідати за повний цикл життя вироблених батарей, акумуляторів, електричного та електронного обладнання, зношених шин, відпрацьованих олив, мастил, транспортних засобів тощо, а також упаковки, у якій містилася їх продукція.

Крім того, з прийняттям законопроєкту будуть встановлені чіткі та прозорі правила у сфері управління муніципальними відходами, які нададуть рівні умови та гарантії для інвесторів у галузь. Тобто буде створено можливості для залучення інвестицій у будівництво сміттєпереробних потужностей.

Також законопроєктом передбачено створення електронної інформаційної системи управління відходами. Вона міститиме відкриті реєстри, статистичну інформацію, модулі для надання адміністративних послуг онлайн та подання звітності. Така цифровізація дозволить забезпечити прозорість роботи в цій галузі кожного учасника та унеможливити корупційні ризики.

Загалом прийняття законопроєкту вирішить низку проблем у сфері поводження з відходами, таких як:

• безконтрольне їх захоронення на звалищах, які не відповідають екологічним нормам;
• їх фіктивна переробка — фактично це роб­лять лише за документами;
• здійснення різних операцій із відходами без дозвільної документації.

Українці вже давно очікують на європейські правила гри в сміттєвому секторі. Чи відповідають положення, які закладено в законопроєкті, європейським стандартам та інтересам України?

О. С.: Авжеж, практично всі з європейських положень ураховані в проєкті Закону України “Про управління відходами” № 2207-1-д. Власне, зазначений законопроєкт покликаний транспонувати в національне законодавство основоположні поняття, принципи та підходи європейського співтовариства щодо управління відходами. Наразі для його підготовки до другого читання у профільному комітеті Верховної Ради триває обговорення положень документа, до якого долучені представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, експерти українських та міжнародних організацій та асоціацій, представники бізнес-середовища тощо.

Чи передбачається створення нових сучасних переробних підприємств, а значить, і нових перспективних робочих місць?

О. С.: Звісно. Із прийняттям законопроєкту № 2207-1-д буде юридично закріплено статус регіональних планів управління відходами. Кожна область, виходячи із власної ситуації та потреб, повинна буде сформувати та затвердити свій план, де обласні державні адміністрації визначатимуть необхідні регіонам сміттєпереробні потужності, потенційні місця їхнього розташування та можливі джерела інвестування в будівництво тощо. Уже після ухвалення законопроєкту № 2207-1-д Міндовкілля спільно з ОДА активізує роботу над підготовкою регіональних планів управління відходами.

 З’явилася й нова глобальна проблема, яка росте в геометричній прогресії не тільки в Україні, але й у всьому світі — швидко зростаючі медичні відходи, що виникли в результаті пандемії. Наскільки ефективне управління ними?

О. С.: Медичні відходи за джерелами утворення необхідно розділити на дві категорії — ті, що утворюються в закладах охорони здоров’я, та які утворюються в домогосподарствах.

Загальні вимоги до поводження з медичними відходами в закладах охорони здоров’я, а також порядок їх збирання, перевезення, зберігання, сортування, утилізації тощо встановлено Державними санітарно-протиепідемічними правилами і нормами щодо поводження з медичними відходами, які затверджено наказом МОЗ України від 08.06.15 р. № 325.

Однак у зв’язку зі складною епідемічною ситуацією, викликаною поширенням коронавірусної хвороби, постійно збільшується кількість використаних масок та рукавичок,
а також предметів догляду за хворими.

Застосовуючи провідні світові практики, Міністерство розробило рекомендації щодо поводження з використаними засобами індивідуального захисту, які утворюються в домогосподарствах. Їх опубліковано на головній сторінці офіційного сайта Міністерства та поширено серед населення через засоби масової інформації.

Для осіб, які перебувають на самоізоляції чи мали контакт із хворими людьми, Міністерство рекомендує такі відходи складати в два пакети, щільно їх зав’язувати і витримувати в домашніх умовах не менше 72 годин, після чого їх можна викинути в загальний контейнер муніципальних відходів.

А для решти громадян використані маски та рукавички достатньо скласти в один пакет, щільно його зав’язати і також витримати в домашніх умовах не менше 72 годин, після чого викинути в загальний контейнер муніципальних відходів.

Також Міндовкіллям розроблено та надіслано МОЗ рекомендації щодо реагування на випадки виявлення безхазяйних медичних відходів та рекомендації для врахування в роботі закладів освіти щодо правильного поводження з використаними засобами індивідуального захисту.

Розкажіть, будь ласка, чим небезпечні побутові медичні відходи (маски, шприци, протерміновані ліки) та що з ними робити?

О. С.: Найбільш небезпечна в сучасних умовах група медичних відходів — В (епідемічно небезпечні медичні відходи) за класифікацією СанПіНу. Поводження із цією групою відходів вимагає проведення обов’язкової дезінфекції до вивезення їх із території медичних закладів або знищення їх в інсинераторах. Це потребує використання значних обсягів антисептиків та великої кількості дезінфікуючого обладнання. На жаль, не завжди медзаклади виконують необхідний обсяг технологічних операцій із дезінфекції або передають усі медичні відходи групи В
підприємствам, що мають ліцензію на здій­снення операцій із небезпечними відходами. Це призводить до неконтрольованого потрапляння таких відходів на сміттєзвалища, що є суттєвою потенційною загрозою для населення.

З іншого боку, не всі ліцензіати сумлінно виконують свої обов’язки, що призводить до аналогічних наслідків. Наразі Міндовкілля проводить позапланові перевірки дотримання вимог ліцензійних умов 61 ліцензіатом, які отримали ліцензію на поводження з відходами, що виникають у результаті медичного догляду, і відходами, що утворюються в лікарнях або інших закладах під час досліджень та догляду за пацієнтами.

Яка відповідальність за неналежне поводження із такими відходами в грошовому еквіваленті?

О. С.: Відповідальність за неналежне поводження з такими відходами передбачено ст. 82 чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема, для громадян встановлено штрафи  — від 20 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 320 до 1320 грн. Для посадових осіб та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 850 до 1700 грн. Як бачимо, розміри штрафів суттєво застаріли, що не сприяє дотриманню суб’єктами господарювання та населенням встановлених вимог.

Проєктом Закону України “Про управління відходами” № 2207-1-д передбачено посилення відповідальності за порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення. Зокрема, для громадян передбачено встановленя штрафів від 1700 до 6800 грн, а для посадовців — від 4250 до 8500 грн.

Кілька слів читачам газети!

О. С.: Прийняття нового законодавства у сфері управління відходами дозволить Україні нарешті якісно трансформувати цю галузь відповідно до найкращих європейських практик та стандартів. Кожне підприємство повинно буде запровадити повноцінне роздільне збирання відходів, визначити відповідний рівень екологічно безпечного поводження з ними згідно із п’ятиступеневою ієрархією управління відходами, розробити та виконувати план управління відходами підприємства з метою дотримання зазначеної ієрархії. Також соціальна відповідальність бізнесу отримає конкретні форми реалізації у вигляді систем розширеної відповідальності виробника. Таким чином, наша країна, врешті-решт, зможе навести лад у цій сфері, забезпечити ефективне ресурсоспоживання шляхом широкого впровадження вторинної переробки відходів та в кінцевому результаті мінімізувати негативний вплив полігонів та сміття на довкілля.

Дякуємо, Олександре Степановичу, за змістовну розмову! Це чудова новина для країни, котра, ніде правди діти, буквально завалена сміттям. Маємо надію, що зволікань із прийняттям законопроєкту не буде, бо на кону забезпечення екологічної та епідеміологічної безпеки країни.