Бліц-відповідь: відрядження

Перевищення граничного строку подання авансового звіту

Чи можна подовжити строк подання авансового звіту, якщо після повернення з відря­дження працівник захворів?

На жаль, законодавчих підстав для подовження граничного строку подання авансового звіту пп. “а” пп. 170.9.2 та пп. 170.9.3 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) не передбачено. Навіть якщо на це маємо поважну причину (зокрема, хворобу). Тож неподання авансового звіту в установлені згаданими підпунктами ПКУ строки призведе до виникнення в працівника доходу, що належить обкладати податком на доходи та військовим збором. Утім не існує заборони подання авансового звіту третьою особою, якщо їй буде надано відповідне доручення.

Чи можна видати директорові добові, що перевищують встановлені норми

Авжеж! Підпунктом 170.9.1 ПКУ визначено граничні розміри добових для відряджень у межах України та за кордон, суми яких не обкладають податком на доходи та військовим збором. Якщо ж наказ по підприємству (внутрішнє Положення про відрядження) встановлюватиме, що директорові підприємства добові виплачуватимуть понад визначені пп. 170.9.1 ПКУ граничні розміри, то суму перевищення доведеться обкласти податком на доходи та військовим збором на загальних підставах,
і з цього приводу більше не паритись.

Чи може відрядження за кордон бути тривалішим за 60 днів

Так, може. Граничний строк відрядження за кордон (не більше 60 днів) установлено п. 1 р. III Інструкції № 59¹, норми якої мають виконувати держслужбовці та підприємства, установи й організації, що повністю або частково утримуються за бюджетні кошти. Звичайні суб’єкти господарювання вимоги Інструкції № 59 можуть розглядати як рекомендовані і використовувати їх тоді, коли їм це потрібно. Установлюючи строк відря­дження на підставі своїх господарських потреб, його слід лише не забути зафіксувати в наказі про відрядження.

Чи відображають видані на відрядження кошти у ф. № 1ДФ

У ф. № 1ДФ під ознакою доходу “118” показують лише кошти, витрачені та не повернені в установлений строк, тобто кваліфіковані як оподатковуваний дохід працівника, оскільки щодо них не виконано вимоги пп. 170.9.2 ПКУ. Нагадаймо: відповідно до згаданого підпункту за наявності надміру витрачених коштів працівник має повернути їх роботодавцю до або під час подання авансового звіту (до каси підприємства або на банківський рахунок).

Чи може електронний посадковий талон правити за підтвердний документ

Звісно, може. Заборони на це пп. 170.9.1 ПКУ не містить. І суми витрат працівника на переліт не будуть об’єктом обкладення податком на доходи та військовим збором за наявності документів, що засвідчують вартість цих витрат: у вигляді електронного квитка на літак, посадкового талона (у т.ч. електронного посадкового талона, отриманого під час онлайн реєстрації) та розрахункового документа про придбання квитка. Податківці цю думку поділяють (див. ІПК ДФС від 26.10.17 р. № 2402/6/99-99-13-02-03-15/ІПК).

Водночас, окрім озвучених вище, має виконуватися решта визначених п. 170.9 ПКУ вимог (зокрема, дотримання працівником установлених строків подання авансового звіту, наявність документального підтвердження зв’язку відря­дження з госпдіяльністю роботодавця).

Чи треба чеки кафе долучати до авансового звіту

На харчування у відрядженні працівник витрачає кошти, видані йому на так звані добові витрати. А пп. 170.9.1 ПКУ встановлено: добові документального засвідчення не потребують. Тому чеки кафе долучати до авансового звіту не потрібно.