Оновлена декларація з податку на прибуток підприємств: просто про головне

(Коментар до наказу Мінфіну України від 29.10.2020 р. № 649, далі — наказ № 649)

Мінфін вніс зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка затверджена наказом Мінфіну України від 20.10.15 р. № 897 (далі — Декларація). Такі зміни покликані узгодити форму Декларації з пертурбаціями Податкового кодексу України (далі — ПКУ), викликаними набранням чинності Законом України від 16.01.2020 р. № 466-IX, зосіб­на в частині податку на прибуток підприємств.

Цей наказ набув чинності 1 грудня 2020 року (опубліковано в “Офіційному віснику” № 94 за 01.12.2020 р.).

Формально (відповідно до п. 46.6 ПКУ) нову форму Декларації потрібно буде подавати за І квартал 2021 року (квартальним платникам податку на прибуток), за 2021 рік (річним платникам податку на прибуток). Однак оскільки змінена форма забезпечує можливість відображення в ній податкових показників, які вже застосовувалися в 2020 році, згідно з оновленим ПКУ, то виникає об’єктивна доцільність застосування саме цієї (оновленої) форми Декларації для звітної кампанії з податку на прибуток уже за 2020 рік.

Утім податківці наполягають на поданні оновленої деки, тільки починаючи зі звіту за І квартал 2021 р. (див. лист ДПСУ від 14.12.2020 р. № 22431/7/99-00-05-05-01-07 ), а за 2020 р. звітуватимемо за “старою” формою.

Далі “пройдемося” ключовими змінами, внесеними до Декларації.

Нові декларанти в шапці декларації

В оновленій формі Декларації передбачені поля для її подання особами, які раніше не були відмічені окремими надавачами такої податкової звітності.

Шапка Декларації відкоригована для можливості її подання:

1) юридичними та фізособами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, фізособами, котрі провадять незалежну проф­діяльність, які здійснюють нарахування та сплату податку на прибуток підприємств із доходів (прибутків) нерезидентів із джерелом їх походження з України в порядку та в строки, встановлені п. 141.4 ПКУ. Нагадаємо: якщо зазначені особи виплачують нерезиденту дохід із джерелом походження з України, за пп. 141.4.1 ПКУ (крім доходів у вигляді виручки чи інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг), й утримують податок на доходи нерезидентів, повинні подати Декларацію. Таку звітність потрібно подати за податковий (звітний) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року, у якому відбулася виплата, до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням із заповненням рядка 23 ПН Декларації та додатка ПН “Розрахунок податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України”, у якому потрібно відобразити такі доходи нерезидентів та відповідні суми податку;

2) іноземними компаніями. За оновленим пп. 133.1.5 ПКУ платниками податку на прибуток визнаються також юридичні особи, що створені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України.

Ця новація пов’язана з уведенням у ПКУ такого поняття, як контрольовані іноземні компанії (далі — КІК) — компанії, над якими в резидентів є контроль. Про нововведення в додатки Декларації, пов’язані зі звітуванням про КІК, ми розповімо нижче в окремому розділі. Тут зауважимо: якщо КІК відповідатиме вищенаведеному визначенню платника податку на прибуток, то для податкових цілей не вважатиметься КІК і подаватиме звітність із відміткою “іноземна компанія” в шапці Декларації;

3) юрособами, котрі управляють активами щодо діяльності інститутів спільного інвестування, утворених без статусу юрособи, активами яких управляють такі особи. Зокремте увагу на такий нюанс: якщо платник податку здійснює управління активами кількох інститутів спільного інвестування, Декларацію складають та подають окремо щодо кожного інституту спільного інвестування без статусу юридичної особи, активами яких він управляє, із заповненням рядка 9 та проставлянням позначки “інституту спільного інвестування у вигляді утворення без статусу юридичної особи” в рядку 10 “Особливі відмітки”.

Правки в додаток ЗП

У додатку ЗП виключили рядок 16.5 щодо зменшення податку на прибуток підприємств на суму сплаченого за поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареє­строваними акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються в товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються в товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД. Такі зміни пов’язані з видаленням п. 15 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ, який встановлював таке звільнення.

Додаткові коригування в додатку РІ

До додатку РІ внесли низку нових податкових різниць, які передбачає р. ІІІ ПКУ з 2020 р. Це, до речі, одна з головних причин, чому оновлену форму Декларації є сенс подавати вже за результатами 2020-го податкового року. Якщо в підприємства протягом такого року вже виникла госпоперація, за наслідками якої необхідно провести таке коригування, то йому доцільно послуговуватися саме доповненим додатком РІ до Декларації.

Тож додаток РІ доповнили такими новими полями щодо ключових податкових коригувань:

• збільшення фінрезультату на суму витрат, здійснених платником податків при здійсненні операцій із нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети. Розділ ІІІ ПКУ доповнили пп. 140.5.15: в операціях із нерезидентами, в яких резидент виступає покупцем, повинен бути дотриманий принцип ділової мети. У протилежному випадку здійснені витрати не можуть бути враховані для цілей податку на прибуток. Обов’язок доведення відсутності ділової мети покладено на контролюючий орган. За пп. 14.1.231 ПКУ під діловою метою розуміють причину, яка може бути наявна лишень за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті госп­діяльності. Тому в разі проведення такої операції з нерезидентом необхідно заповнити рядок 3.1.14 додатка РІ;
• — зменшення фінрезультату платником податку правонаступником на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується. Нагадаємо, що законотворці ухвалили непросте для контролерів рішення і дозволили правонаступнику врахувати податкові збитки реорганізованого (ліквідованого) платника податку на прибуток. До сих пір це питання залишалося на практиці спірним з огляду на протилежну позицію конт­ролерів. Водночас нормою установлено обмеження щодо суми таких податкових збитків, які можуть бути враховані, та додаткову умову стосовно пов’язаності осіб. Відповідне коригування відображають у рядку 3.2.4.1 додатка РІ;
• зменшення фінрезультату на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягає виплаті на його користь від КІК у межах, що не перевищує суму, на яку збільшувався об’єкт оподаткування (рядок 3.2.3.2 додатка РІ);
• зменшення фінрезультату на суму нарахованих доходів від участі в капіталі нерезидентів (у тому числі КІК) та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від такого нерезидента, за умови, що частка участі в капіталі нерезидента становить щонайменше 10% протягом календарного року та такий нерезидент не входить до переліку держав (територій) (рядки 3.2.3.3 та 3.2.3.4 додатка РІ).

Додаток АМ: прискорена амортизація та виробничий метод

У додатку АМ виокремлено позиції для відображення даних по групах основних засобів, щодо яких передбачено застосування на період із 01.01.2020 р. до 31.12.2030 р. прискореної амортизації: 3 групи (передавальні пристрої), 4 (машини та обладнання), 5 (транспортні засоби) та 9 (інші основні засоби) (п.п. 43 та 43¹ підрозділу 4 р. XX ПКУ).

Також, за оновленим пп. 138.3.1 ПКУ, в податковому обліку допустиме використання виробничого методу амортизації. Тож додаток АМ доповнено таблицею “Інформація про результати інвентаризації об’єктів основних засобів станом на 1 число податкового (звітного) періоду 2020 року, у якому прийнято рішення про застосування “виробничого” методу амортизації” з метою здійснення переходу на такий метод амортизації бажаючих його використовувати.

Доповнення додатка ПН

У додатку ПН доповнено перелік доходів нерезидентів такими доходами (прибутками) нерезидента, які з 2020 року окремо виділені в ст. 141 ПКУ:

• прибуток від здійснення операцій із продажу або іншого відчуження цінних паперів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юросіб-резидентів, акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, утворених відповідно до законодавства інших держав;
• доходи від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин та інших природних ресурсів, розташованих на території України, що належать нерезиденту.

Поза тим, до податкового законодавства введено окремий порядок для визначення суми податку на доходи нерезидента в разі здій­снення негрошових виплат (до прикладу, отримання нерезидентом корпоративних прав або ре­інвестиція дивідендів). Тому в додатку ПН реалізована можливість відображення суми доходу, яку виплачують нерезиденту в будь-якій формі, відмінній від грошової.

Зміни, пов’язані з контрольованими іноземними компаніями

Якщо в резидента є контроль над іноземною компанією, то така компанія є КІК. Це зумовлює зобов’язання контролера (контролерів) щодо КІК:

• (і) зі сплати податку на прибуток або податку на доходи фізичних осіб із нерозподіленого прибутку КІК (установлено винятки щодо таких зобов’язань, зокрема, в разі застосування міжнародної угоди про уникнення подвійного оподаткування з одночасним виконанням окремих умов зі ст. 39ПКУ; якщо річний дохід КІК не перевищує еквівалент 2 млн євро, якщо КІК є публічною компанією тощо);
• (іі) виникають адміністративні обов’язки, як-то повідомлення податківців про наявність КІК, подання звітності щодо КІК і участь в процедурах податкових перевірок щодо виконання вищезазначених обов’язків.

Зокремимо, що штрафні санкції щодо порушень у сфері КІК не застосовуються за результатами 2021—2022 років. Розлогіше про КІК ми писали в нашій газеті № 55 за 2020 рік на стор. 14, де ви можете ознайомитися з усіма подробицями революційної новації.

Звісно, для реалізації частини адміністративних обов’язків резидента щодо КІК не обі­йшлося без коригування Декларації. До основної частини Декларації внесли рядок 06.1 КІК “Податок на прибуток контрольованої іноземної компанії”, який став складовою підрахунку загального податку на прибуток в рядку 17 Декларації. Аналогічним рядком доповнили додаток ВП до Декларації для можливості здійснення виправлень податкової звітності щодо КІК у поточній Декларації.

Також Декларацію доповнили додатком КІК, який фактично поділяється на:

• додаток КІК до рядка 06.1 КІК Декларації — у ньому підраховують фінрезультат до оподаткування за КІК, який переноситься до основної частини Декларації. Показники для такого підрахунку надходять із додатків “нижчого класу”, що наведені нижче;
• додаток КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК Декларації — у ньому відображають податкові коригування за КІК, передбачені ст. 39² ПКУ;
• додаток КІК-ТЦ до додатка КІК до рядка 06.1 КІК Декларації — у ньому відображають трансфертно-цінові коригування за КІК;
• додаток КІК-ЦП до рядків 1.2 КІК-ЦП, 1.3 КІК-ЦП додатка КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК Декларації — у ньому відображають фінрезультат КІК за операціями із цінними паперами.

До основної частини Декларації внесли поле, у якому необхідно проставляти відмітку про кількість поданих додатків КІК до Декларації.

Антон ЮЛІН,
незалежний консультант, м. Київ