Що приготував 2021 рік: 13 новел законодавства

Життя стрімко змінюється. Уже позаду високосний рік, який залишиться в пам’яті не через магічну комбінацію цифр “2020”, а завдяки глобальному виклику, правильну оцінку якому, мабуть, ще не надали. Але чи стане легшим рік прийдешній? Чи є шанси сподіватися на створення державою належних умов для поліпшення життя українців?

Спробуємо розібратися на прикладах новел законодавства¹, чинних у різних оазах нашого життя з 01.01.2021 р. Хто знає, можливо, ця публікація дасть вам змогу віднайти особисті й несподівані відповіді на ці запитання.

Новела 1. Єдиний рахунок для сплати податків: чого чекати

2019-й: Закон ухвалено. 2020-й: Закон змінено двічі. 2021-й: із 1 січня, нарешті (для податківців чи платників податків? J), Закон установив можливість вибору — сплачувати податки та збори на єдиний рахунок (далі — ЄР) або, як і раніше, на різні.

ЄР відкривають у Казначействі та на нього платник може сплачувати як усі податки та збори, так і податковий борг за ними й недоїмку. Та маємо виняток для трьох платежів (включно зі сплатою боргу за ними): (1) ПДВ, (2) акцизний податок із реалізації пального та спирту етилового, (3) частина чистого прибутку (доходу), що сплачується до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.

За замовчуванням ЄР не застосовують. Про його використання (як і про надальшу відмову) платник має подати відповідне повідомлення в е-формі через електронний кабінет. Це дозволено 1 раз протягом календарного року.

У разі застосування ЄР, є як “за”, так і “проти” (для платника). З одного боку, ЄР винятковує необхідність пошуку інформації про актуальні реквізити декількох рахунків із відповідних платежів, а також дозволяє заощадити на витратах за розрахункове обслуговування численної кількості платежів. А з іншого — використання коштів на ЄР має здійснюватися хоча і відповідно до визначених законом правил, але податківцями. Чи не спричинить це виникнення нової категорії спорів?

Дізнатися більше:

Закон України від 04.10.19 р. № 190­IX та коментар редакції до нього у газеті “Все про бухгалтерський облік” № 109 за 2019 р., стор. 15—17.

Новела 2. Єдина звітність із ЄСВ та ПДФО: поспішати повільно

Платники зобов’язані подавати звітність про нарахування ЄСВ у складі звітності з податку на доходи фізосіб. Тобто, на відміну від ЄР, для сплати податків, про які ми розповіли вище, у платників не має опцій щодо форм звітності.

Форму такої звітності має встановити Мінфін, але на момент підготовки публікації цього не сталося. Утім нова “об’єднана” звітність має застосовуватися лише за звітні періоди 2021 р., тож трохи часу ще є.

Дізнатися більше: Закони України від 19.09.19 р. № 115­IX та від 19.09.19 р. № 116­IX, а також див. коментар у газеті “Все про бухгалтерський облік” № 92 за 2019 р. на стор. 18.

Новела 3. Електронні сигарети: старт “п’ятирічки” збільшення акцизу чи відходу в тінь

Підвищення акцизів на тютюнові вироби передбачено Угодою про асоціацію Україна — ЄС. Позаяк акцизний податок є непрямим, то внаслідок виконання зобов’язань нашої держави маємо збільшення фіскального навантаження на споживачів. Це вже стало доб­рою українською традицією — із початку нового року підвищувати ставки акцизного податку на деякі групи товарів. Але родзинка 2021 р. — установлення акцизу на нові товарні групи. Як наслідок, шанувальникам електронних сигарет настає час подбати про своє здоров’я. Ще на початку 2020 р. ухвалено Закон, яким держава попередила учасників ринку тютюнових виробів про запровадження з 01.01.2021 р. новел, які мають суттєвий вплив на ціноутворення на електронні сигарети.

1. Двічі акциз. В Україні з’явилося законодавче визначення терміна “електронна сигарета” (пп. 14.1.56³ Податкового кодексу України, далі — ПКУ). Відповідно до нього електронна сигарета — виріб, який може бути використаний для споживання (вдихання) парів, що утворюються внаслідок нагрівання компонентами такого виробу рідин, що містять або не містять нікотину. Тобто рідина має бути в будь-якому разі, але подекуди вона може навіть не містити нікотину.

До 2021 р. акцизом обкладали лише тютюно­вмісний виріб для електричного нагрівання (далі — ТВЕН) рідини. Що маємо тепер? Одночасно змінилася ставка акцизу на ТВЕН та запроваджено акциз на рідину, що використовується в електронних сигаретах. При цьому, якщо раніше одиницею виміру нарахування акцизу для ТВЕН була вага, то тепер кількість штук. Як наслідок, непрофесіоналу важко роз­рахувати, збільшено ставку акцизу на ТВЕН чи ні. Але можна здогадатися, що мовиться про підвищення.

2. Збільшення ставок на ТВЕН. Ставки акцизу мають щорічно збільшуватися до 2025 р. (включно) як для тютюнових виробів узагалі, так і для електронних сигарет зокрема. Стартуючи з 1139,76 грн (2020 р.) за 1 кг нетто ваги ТВЕН збільшено до 1456,33 грн (2021 р.) та потім до 3019,85 грн (2025 р.) за 1000 шт. ТВЕН. Водночас із 2021 р. щорічно слід додавати окремий акциз на рідину  — 3000 грн за 1 л.

3. Маркування марками, яких немає. Також запроваджено марки акцизного податку нового зразка з позначенням кількості одиниць у пачці (упаковці) для тютюнових виробів і марки акцизного податку для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вітчизняного та імпортного виробництва.

Але постанова КМУ “Деякі питання маркування марками акцизного податку тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах” від 29.10.2020 р. № 1037, якою затверджено марки акцизного податку нового зразка, набула чинності лише 03.11.2020 р.

Водночас за законодавством немаркованими вважаються тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції (п. 226.9 ПКУ). Звідси не реалізовані до 01.01.2021 р. товарні залишки електронних сигарет, які не марковані їх виробниками або імпортерами марками нового зразка, надалі не можуть законно реалізовуватися. Поряд із цим, законодавець передбачив перехідний період, але не для всіх товарних груп підакцизних товарів. Так, марки акцизного податку, надруковані до 01.01.2021 р., на яких не позначено кількість одиниць у пачці (упаковці), повинні бути використані до 01.07.2021 р., а марковані такими марками тютюнові вироби (до них не віднесено рідину для електронних сигарет) знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання (п. 30 підрозділу 5 р. XX ПКУ). Звідси маємо запитання (допоки без відповіді): що робити з товарними залишками рідини для електронних сигарет, зразки акцизних марок на які затверджено лише в листопаді 2020 р.?

До цього додайте, що для отримання акцизних марок належить подати попередню заявку-роз­рахунок про потребу в марках акцизного податку. За загальним правилом за 2 місяця, але, враховуючи, що марки акцизного податку нового зразка затверджено лише 03.11.2020 р., ДПС України подовжила цей термін до 11.11.2020 р. для марок на січень 2021 р. (джерело: https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/440471.html). А хто не встиг до 11.11.2020 р., старт продажів можуть розпочати не раніше лютого 2021 р.

Дізнатися більше:

Закон України від 16.01.2020 р. № 466­IX.

Новела 4. Електронні сигарети: ліцензування на додачу

1. Виробництво, оптова та роздрібна торгівля рідиною для електронних сигарет наразі мають здійснювати лише за наявності відповідних ліцензій.

Розмір річної плати за кожну з трьох ліцензій по 780 грн (для роздрібної торгівлі його встановлено на кожне місце торгівлі), щонайменше, станом на цей час.

2. Підсолодити пігулку може те, що суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами, мають право продавати рідини, що використовуються в електронних сигаретах, без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі такими рідинами (ст. 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” від 19.12.95 р. № 481/95-ВР). Але чи свідчить це про турботу про продавців тютюнових виробів або електронних сигарет?

3. Однак хоч імпорт та експорт рідин, що використовуються в електронних сигаретах, можливий без наявності ліцензій, далі буде…

Дізнатися більше:

Закон України від 16.01.2020 р. № 465­IX, коментар до нього див. у газеті “Все про бухгалтерський облік” № 22 за 2020 р. на стор. 5.

Новела 5. Знецінення малоцінних необоротних матеріальних активів суб’єктів держсектору

Із НП(С)БО в ДС 121 “Основні засоби” вилучено визначення ознак, за якими предмети мають належати до малоцінних необоротних матеріальних активів. До цього такими визнавали предмети вартістю (без ПДВ), що не перевищує 6000 грн, та строк використання яких понад 1 рік.

Дізнатися більше:

наказ Мінфіну України від 20.07.2020 р. № 432.

Новела 6. Фінансовий моніторинг стає ближче. Особливо для бухгалтерів та аудиторів

1. Маємо новелу для спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу (далі — СВСПФМ), до яких, зокрема, належать суб’єкти аудиторської діяльності; бухгалтери, суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухобліку; суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування; адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально; нотаріуси; суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги. Застереження: до складу СВСПФМ не входять особи, які надають послуги в рамках трудових правовідносин.

Що було? Не визначено належного строку, упродовж якого СВСПФМ мають ставати на облік у Держфінмоніторингу.

Що відбулося з 01.01.2021 р.? Такий строк маємо, але знову закладено родзинку для певної категорії СВСПФМ, зокрема, для суб’єктів аудиторської діяльності; бухгалтерів, суб’єктів господарювання, що надають послуги з бух­обліку; суб’єктів господарювання, що здій­снюють консультування з питань оподаткування. За новим порядком їм належить стати на облік у Держфінмоніторингу не пізніше дня проведення першої фінансової операції (дати встановлення ділових відносин із клієнтом). ВАЖЛИВО: тобто обов’язок стати на облік виникає незалежно від наявності/відсутності певних операцій, із якими закон пов’язує виникнення обов’язків проведення первинного фінансового моніторингу.

На відміну від них, суб’єкти з іншої категорії СВСПФМ (зокрема, адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально; нотаріуси; суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги) мають стати на облік у Держфінмоніторингу не пізніше дня встановлення ділових відносин із клієнтом (здійснення фінансової операції) у випадках, визначених ст. 10 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” від 06.12.19 р. № 361-IX. Інакше кажучи, лише за наявності певних операцій, із якими закон пов’язує виникнення обов’язків проведення первинного фінмоніторингу.

2. Друга новела — можливість суб’єктів первинного фінмоніторингу навіть із дому виконувати свій обов’язок перед державою. Адже тепер вони мають право подавати інформацію про фінансові операції, що підлягають фінмоніторингу, через електронний кабінет системи фінмоніторингу.

Дізнатися більше:

постанова КМУ “Деякі питання організації фінансового моніторингу” від 09.09.2020 р. № 850.

Новела 7. Оборонні закупівлі по­новому

Черговим кроком виконання Угоди про Асоціацію Україна — ЄС стала гармонізація законодавства України у сфері оборонних закупівель із положеннями Директиви 2009/81/ЄС. Армія має отримувати найкраще забезпечення.

Задля цього вже за новими правилами мають здійснюватися планування, порядок формування обсягів та особливостей закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки та оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки та оборони, а також державний і демократичний цивільний контроль у сфері оборонних закупівель.

Метою таких правил є, зокрема, забезпечення потреб сектору безпеки та оборони держави шляхом ефективного та прозорого здійснення оборонних закупівель із дотриманням заходів захисту національних інтересів, створення конкурентного середовища, запобігання корупції у сфері оборонних закупівель, розвитку добросовісної конкуренції, а також ефективного та прозорого планування, реалізації та контролю над оборонними закупівлями.

Дізнатися більше:

Закон України “Про оборонні закупівлі” від 17.07.2020 р. № 808­IX.

Новела 8. Документи про вищу освіту (науковий ступінь): осучаснення та європеїзація

За загальним правилом зміст таких документів, виданих у 2021 р., має містити оновлений перелік обов’язкової інформації. Із диплома має зникнути по батькові особи, якій присвоєно або присуджено (науковий) ступінь (ступінь доктора мистецтва).

Водночас уже не передбачено додатків до дипломівL. Замість них залишаються лише додатки до дипломів європейського зразкаJ.

Додаток до диплома європейського зразка має базуватися на формі, схваленій Паризьким комюніке, затвердженим 25.05.18 р., із рекомендацією щодо його прийняття в ідентичній формі у відповідних рамках Лісабонської Конвенції про визнання та Europass.

Уся інформація в дипломах та додатках до дипломів європейського зразка має формуватися двома мовами: українською та англійською. Але, що вкрай важливо, із застереженням щодо переваги викладеного українською тексту за наявності будь-яких розбіжностей в іншомовних текстах.

Із 01.01.2022 р. для дипломів доктора філософії/мистецтва, доктора наук, додатка до диплома європейського зразка (як уже наразі для дипломів молодшого бакалавра, бакалавра та магістра) стане обов’язковою реєстрація з присвоєнням реєстраційного номера в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Тобто цей процес має стати прозорим та осучасненим.

Дізнатися більше:

постанова КМУ “Про документи про вищу освіту (наукові ступені)” від 09.09.2020 р. № 811.

Новела 9. Споживче кредитування: пошук балансу інтересів

1. З одного боку, законодавець проявив турботу про позичальників за договорами споживчого кредиту, загальний розмір якого не перевищує 1 мінзарплати, установленої на день укладення кредитного договору (тобто 6000 грн, якщо станом на 01.01.2021 р.) (далі — позичальники за мікрокредитами). Так, законом передбачено обмеження на користь позичальників у разі порушення ними зобов’язань за такими договорами. По-перше, сукупна сума неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, що належать до сплати, не може перевищувати подвійної суми, одержаної за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. По-друге, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення та сплати процентів не можуть бути змінені в сторону погіршення для споживача.

Але слід додати, що для позичальників за кредитами на більші суми вже існувало лояльніше обмеження. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов’язань позичальником на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати 50% одержаної споживачем за таким договором суми, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

З іншого боку, позичальники за мікрокредитами (так само, як тепер і позичальники інших категорій за споживчими кредитами) не зможуть укласти кредитний договір без надання згоди на доступ до інформації, що складає кредитну історію позичальника, та згоди на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій, включене до Єдиного реєстру бюро кредитних історій, інформації щодо позичальника та його кредиту. Відсутність такої згоди позичальника має наслідком відмови кредитодавця від укладення договору та здійснення кредитної операції.

2. Законодавець установив заборону на обмеження позичальників у часі для ознайомлення з інформацією, зазначеною в паспорті споживчого кредиту. Але чомусь це правило не застосовується до позичальників за мікрокредитами (ч. 4 ст. 3 Закону України від 15.11.16 р. № 1734-VIII, з урахуванням змін, внесених Законом України від 15.09.2020 р. № 891-IX).

Але ж інформація, зазначена в паспорті споживчого кредиту, дуже важлива й має надаватися до укладення договору про споживчий кредит. Вона повинна містити визначені законом відомості, необхідні для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття позичальником обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, у т.ч. з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Дізнатися більше:

Закон України від 15.09.2020 р. № 891­IX, коментар до нього див. у газеті “Все про бухгалтерський облік” № 96 за 2020 р. на стор. 19.

Новела 10. Черговий крок до створення Реєстру розгляду скарг здобувачів ліцензій

Набуває чинності Порядок ведення Реєстру розгляду скарг здобувачів ліцензій, ліцензіатів на дії (бездіяльність) органів ліцензування щодо порушення законодавства у сфері ліцензування. Стосується цей документ здобувачів не будь- яких ліцензій, а лише тих, на які поширюється Закон України “Про ліцензування видів господарської діяльності” від 02.03.15 р. № 222-VIII (див. його ст. 2). Держателем Реєстру є Державна регуляторна служба України (далі — ДРС).

Із цікавих новел можна навести ось такі:

1. Відомості зі знеособленням персональних даних, що містяться в Реєстрі, мають знаходитися у вільному цілодобовому й безоплатному доступі на офіційному вебсайті ДРС.

2. До складу відомостей, що містяться в Реєстрі, входять, зокрема, дата і номер розпорядження ДРС про розгляд скарги із зазначенням відповідного результату, який можна дізнатися на офіційному вебсайті ДРС (www.drs.gov.ua).

Але допоки невідомо, коли Реєстр з’явиться. Побачив світ лише порядок його ведення:).

Дізнатися більше:

постанова КМУ від 30.09.2020 р. № 907.

Новела 11. Зміна фізособою свого прізвища та(або) імені, та(або) по батькові

Дехто вважає, що ім’я впливає на долю людини. Тоді постає запитання: чи може змінитися доля, якщо одночасно змінити прізвище, ім’я та по батькові? Дізнатися про це на особистому прикладі з 01.01.2021 р. вільний кожний із нас, адже маємо такі новели:

1. Фізособа, яка досягла 16 років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та(або) ім’я, та(або) по батькові.

2. Фізособа, яка досягла 14 років, має право змінити своє прізвище та(або) ім’я, та(або) по батькові за згодою батьків.

3. Фізособа, яка досягла 14 років, має право змінити своє прізвище та(або) ім’я, та(або) по батькові за згодою одного з батьків, якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесено до актового запису про її народження за заявою матері.

4. У разі заперечення одного з батьків щодо зміни по батькові дитини відповідний спір може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору до уваги беруть виконання батьками своїх обов’язків стосовно дитини та інші обставини, що засвідчують відповідність зміни по батькові інтересам дитини.

Дізнатися більше:

Закон України від 03.11.2020 р. № 942­IX.

Новела 12. Нормативи прибуття швидкої допомоги

1. Що було? Із 01.01.13 р. до 01.01.2021 р. в Україні працювали нормативи, відповідно до яких звернення за наданням екстреної медичної допомоги за єдиним телефонним номером екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112 (далі — швидка допомога) залежно від самопочуття пацієнта поділяли на дві категорії — екстрені та неекстрені.

Відповідно, виходячи з такої категорії існувало два нормативи прибуття швидкої допо­моги на місце події, які відлічувалися з моменту надходження звернення до диспетчера швидкої допомоги:

• для екстрених — 10 хвилин (у містах), 20 хвилин (у населених пунктах за межами міста). Але було право на перевищення таких нормативів не більше ніж 10 хвилин внаслідок метеорологічних умов, сезонних особливостей, епідеміологічної ситуації та стану доріг;
• для неекстрених — диспетчер швидкої допомоги передавав звернення до відповідного закладу охорони здоров’я первинної медико-санітарної допомоги, а за неможливості цього — скеровував до пацієнта бригаду швидкої допомоги, що не виконує екстрених викликів, протягом 1 години з моменту отримання звернення.

2. Що стало? Із 01.01.2021 р. звернення за наданням швидкої допомоги залежно від самопочуття пацієнта поділяють на чотири категорії: критичні, екстрені, неекстрені та непрофільні.

Одначе встановлено не чотири, а два нормативи прибуття швидкої допомоги на місце події, які також відлічуються з моменту надходження звернення до диспетчера швидкої допомоги:

• для критичних — 10 хвилин;
• для екстрених — 20 хвилин.

Обидва нормативи — без диференціювання для міст та населених пунктів поза межами міста.

Але держава надала право на перевищення цих 2 нормативів за обставин, які вже не такі прозорі, як раніше. А саме з огляду на можливість виникнення обставин, які не залежать від організації системи надання екстреної медичної допомоги (ускладнений дорожній рух, метеорологічні умови, сезонні особливості, епідеміологічна ситуація тощо), допускається перевищення нормативу, але не більше ніж у 15(25)% випадків для критичних та екстрених звернень, відповідно. Тобто для встановлення факту порушення нормативу маємо спочатку дізнатися про всі випадки звернення, але не зрозуміло, за який часJ.

Для неекстрених — не має часового нормативу. Диспетчер швидкої допомоги рекомендує пацієнту звернутися до свого лікаря або до найближчого відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги, або таке звернення може бути передане до чергового центру первинної медико-санітарної допомоги. За відсутності такої можливості диспетчер скеровує до пацієнта бригаду швидкої допомоги, що не виконує критичні або екстрені виклики. А якщо такої бригади не буде, то не варто на неї і чекати L.

Для непрофільних — не має часового нормативу. Диспетчер швидкої допомоги рекомендує пацієнту звернутися до лікаря, що надає первинну медичну допомогу, з яким укладено відповідну декларацію. У разі потреби медичний працівник швидкої допомоги має надати дистанційну консультацію.

3. Із 01.01.2021 р. також змінено критерії розподілу звернень (екстрені, неекстрені) залежно від стану пацієнта й у деяких випадках на його користь. Але це тема окремої пуб­лікації.

Дізнатися більше:

1. Постанова КМУ “Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події” від 16.12.2020 р. № 1271.

2. Постанова КМУ “Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події” від 21.11.12 р. № 1119.

Новела 13. Здоров’я українських школярів — понад усе!

Таке навіть уявити важко! Упродовж майже 20 років санітарне регулювання шкільного життя було поза увагою держави! Адже з 14.08.01 р. без змін залишалися чинними Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01). Нарешті 01.01.2021 р., замість них, для закладів загальної середньої освіти запрацює Санітарний регламент (далі — Санітарний регламент).

1. Якщо зазирнути в Санітарний регламент, то стане зрозумілим, скільки всього важливого він має врегулювати.

А саме:

1) перелік рослин, дерев, кущів із колючками, отруйними плодами;

2) підбір меблів для закладів загальної середньої освіти;

3) комплекси вправ із рухової активності та гімнастики для очей;

4) рівні загального штучного освітлення в приміщеннях закладів загальної середньої освіти;

5) допустимі рівні звуку та звукових тисків у приміщеннях закладів освіти та на прилеглій до них території;

6) допустимі значення вібрації в будівлях закладів освіти;

7) гігієнічні правила складання розкладу навчальних занять;

8) допустима сумарна кількість годин (навчальних занять) тижневого навантаження учнів;

9) загальні вимоги до організації харчування дітей у закладах освіти;

10) перелік харчових продуктів, які заборонено реалізовувати в шкільних буфетах та в торгівельних апаратах, розміщених у закладах освіти;

11) вимоги до організації харчування дітей із особливими дієтичними потребами, включаючи харчову алергію та непереносимість окремих харчових продуктів або речовин;

12) санітарно-дезінфекційний режим у закладах освіти в період карантину.

2. За приклади наведемо лише деякі вимоги до організації харчування дітей:

• кулінарні страви та вироби реалізуються в день приготування з дотриманням вимог до умов зберігання та термінів реалізації;
• до бутербродів заборонено додавати плавлений сир, сіль і соуси, зокрема майонез, окрім кетчупу, на приготування якого використано не менше 120 г помідорів для отримання 100 г готового продукту;
• до вживання дозволено фруктові, овочеві та фруктово-овочеві пастеризовані соки без додавання цукрів і підсолоджувачів;
• напої без додавання цукрів і підсолоджувачів, а також без енергетичних стимулюючих речовин, таких як таурин, гуарана й кофеїн;
• заборонено вироби з кремом та морозиво, газовані напої, зокрема, солодкі газовані та енергетичні напої, кава та кавові напої.

Окрім того, кількість разів харчування встановлює заклад освіти залежно від свого типу, віку здобувачів освіти та особливостей організації освітнього процесу.

Дізнатися більше:

наказ МОЗ України “Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти” від 25.09.2020 р. № 2205.

Яким видасться цей новий рік?

Одне, що абсолютно впевнено можна сказати — тупцювати на одному місці не вдасться: або рухаєшся вперед, або котишся назад. Адже сенс життя — у змінах. А ось якими вони будуть, покаже життя, а вони, своєю чергою, обумовлять, яким йому стати…

[/hidden]

Максим КВАРАЦХЕЛІЯ,
досвідчений оптиміст із м. Одеси