-
Сповіщення: Увесь № 70 за 2020 р. – Газета "Все про бухгалтерський облік"
Лист від 04.12.19 р. № 2452-03-7 ”Щодо відмови роботодавця приймати листок непрацездатності на оплату допомоги по вагітності та пологах та строку виплати допомоги”
ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ
Лист від 04.12.19 р. № 2452-03-7
Щодо відмови роботодавця приймати листок непрацездатності на оплату допомоги по вагітності та пологах та строку виплати допомоги
<…>
Згідно з частиною першою статті 19 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 23.09.99 р. № 1105 (далі — Закон) право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи — громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні.
Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 25 Закону визначено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату доходу за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та виплачується за весь період відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей — 70) календарних днів після пологів. Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.
Відповідно до статті 15 Закону страхувальник-роботодавець зобов’язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, а застрахована особа, відповідно до статті 16 Закону, має право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення. Також застрахована особа у разі порушення її прав на отримання матеріального забезпечення має право на оскарження дій страхувальника-роботодавця. За захистом своїх порушених прав така особа може звернутися до територіальної Державної служби України з питань праці.
Згідно зі статтею 34 Закону фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.
Згідно з пунктом 5 Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 р. № 12, страхувальник подає заяву-розрахунок до робочого органу виконавчої дирекції Фонду за своїм місцем знаходження (реєстрації юридичної особи у Держреєстрі).
Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників протягом 10 робочих днів після надходження заяви.
Після надходження суми коштів, зазначених у заяві-розрахунку, на рахунок страхувальника останній зобов’язаний здійснити виплату відповідного матеріального забезпечення у строки, визначені у статті 32 Закону, тобто у найближчий строк, встановлений для виплати заробітної плати, після надходження коштів від робочого органу Фонду.
В. о. директора С. НЕСТЕРОВ
Лист має інформаційний характер.
Заголовок — редакційний.
Коментар редакції
РОБОТОДАВЕЦЬ НЕ ПРИЙМАЄ ЛІКАРНЯНОГО: ЯКА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Потому як працівник подасть кадровику листок непрацездатності, цей документ має розглянути комісія/уповноважений із соцстрахуваннята визначити — призначити допомогу чи відмовити1. Але негативний вердикт не може бути навіяний поганим настроєм, особистою антипатією абощо: відмова правомірна у випадках, визначених законодавством (див. газету “Все про бухгалтерський облік” № 47 за 2020 р., стор. 8). Причому на ухвалення рішення виділено не більше 10 днів від дати надходження лікарняного — ч. 1 ст. 32 Закону про соцстрахування2.
Але в коментованому листі йдеться про випадок, коли взагалі відмовилися прийняти листок непрацездатності (мовилося про лікарняний у зв’язку з вагітністю та пологами). Що спонукало до вельми неприйнятного вчинку — не зрозуміло. Чи то були не в курсі, що підприємство на подібну соцвиплату нічогісінько не витрачає, чи то побоювалися, що суттєва сума допомоги в майбутньому спровокує перевірку… Хай там як, але, безперечно, ухилятися від прийняття листка непрацездатності — протизаконно. У листі фахівці Фонду соцстрахування вказали, що за захистом своїх прав людина може звернутися до територіального органу Держпраці. А наразі з’ясуймо, у які санкції це може вилитися.
Вважаємо, що відмову в прийнятті лікарняного цілком можна кваліфікувати як “порушення інших вимог законодавства про працю”. А саме — порушення права працівника на матеріальне забезпечення в порядку соцстрахування, варуваного3 ч. 2 ст. 2 КЗпП (у ст.ст. 253—255 КЗпП теж згадано про соцстрахування, але про права та обов’язки — ні). Тож майорить фінштраф у розмірі однієї мінзарплати на підставі абз. 9 ч. 2 ст. 265 КЗпП. Щоправда, спершу мають винести припис про усунення порушення та, лише в разі його невиконання, застосовувати таку фінсанкцію. А ось за повторне протягом року порушення передбачили суттєвіше покарання — дві мінзарплати (абз. 10 ч. 2 ст. 265 КЗпП), причому незалежно від виконання припису.
Відповідно, можливий і адмінштраф до винної посадової особи за “інші порушення вимог законодавства про працю” згідно зі ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зазвичай його розмір — від 510 до 1700 грн. Але якщо зачепили права жінки в тяжі4 (як у ситуації із коментованого листа), то в перспективі солідніший адмінштраф — від 1700 грн до 5100 грн. Такий суттєвіший розмір загрожує також у разі повторного порушення протягом року або якщо воно допущене щодо неповнолітнього, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює та виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда.
А ось у профільному документі — Законі про соцстрахування — лишень сказано, що роботодавець несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованим особам унаслідок невиконання або неналежного виконання обов’язків. Але штрафних санкцій за подібні порушення цей Закон не встановлює.
Олена ВЛАСЕНКО,
консультант газети
1Крімлікарняних у зв’язку з нещасним випадком або профзахворюванням — щодо них комісія (уповноважений) рішень не приймає.
2 Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 23.09.99 р. № 1105-XIV.
3Варувати — гарантувати, забезпечувати (І. Франко).
4В тяжі — вагітна (І. Франко).