Про статутний капітал
Нарис 1: виправлення зменшення збільшенням
Статутний капітал. Здавалося б, нічого складного. Це стартовий капітал, внесений учасниками. Однак…
Юристи переконані, що у статутному капіталі знаходяться внески, майно, що внесене учасниками та залишається пов’язаним із такими учасниками й зі статутним капіталом. Наприклад, якщо учасник вніс авто до статутного капіталу, то це авто не втрачає зв’язок із таким учасником. І така думка не дивна, адже юристи (судді та адвокати) не є фахівцями у галузі бухобліку. Дивно те, що бухгалтери іноді запитують: чи може, наприклад, учасник ТОВ забрати “свій” внесок до статутного капіталу у вигляді авто? Адже це ж він його вніс туди. І таке враження, що бухгалтери якось забувають, що майно — це категорія з лівої половини балансу під назвою “активи”. А статутний капітал відображається у правій частині балансу, в пасиві, і пояснює джерела активів, але активами не є.
Як відомо з теорії бухобліку та ст. 1 Закону про бухоблік, бухгалтерський облік — це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Користувачами фінзвітності цей Закон визнає фізичних або юридичних осіб, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень. І ці користувачі мають отримувати адекватну інформацію щодо такого обліку. Адекватну інформацію можуть надати ті, хто її може адекватно сформувати. Та якщо бухгалтер вважає, що майно, отримане підприємством як внесок до статутного капіталу, має інший статус, аніж майно, придбане в інший спосіб, або якщо юрист підприємства буде шукати у статутному капіталі майно, то отримати адекватну інформацію зможе хіба що той користувач, який сам її зможе сформувати з отриманої від юриста і бухгалтера неадекватної інформації.
1Квестія — запитання.
Олександр ЄФІМОВ,
доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри цивільного та трудового права КНЕУ ім. В. Гетьмана
Список використаних нормативно-правових актів:
1. ЦКУ — Цивільний кодекс України.
2. Закон про бухоблік — Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996-ХІV.
3. Закон № 2275 — Закон України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” від 06.02.18 р. № 2275-VIII.
4. Інструкція № 291 — Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291.