“Імпорт” без ввезення, “експорт” без вивезення: особливості обліку
Інколи буває, що українське підприємство придбаває товар в одній країні, перепродає його покупцю в іншу країну, але сам товар при цьому не перетинає митного кордону України. Його перевозять напряму з однієї країни до іншої. Подібні операції найчастіше називають “імпортом” без ввезення, “експортом” без вивезення. На практиці доводилося зустрічати таке в бізнесі газотрейдерів, для яких це досить типова операція. Бавляться таким і агротрейдери. Утім бухгалтер може стикнутися із цим у будьякій компанії, яка активно веде зовнішньоекономічну діяльність. Сьогодні наше завдання — допомогти розібратися в усіх тонкощах таких операцій.
Документальне оформлення
Ми не випадково взяли в лапки слова “імпорт” та “експорт” у назві статті. Насправді, з точки зору Митного кодексу України, операції, про які мовиться, не є імпортом та експортом, позаяк товар не перетинає митного кордону України. Тож тут не буде звичних бухгалтерам по інших ЗЕД-операціях вантажних митних декларацій (далі — ВМД).
Юрій ЦИГАНОК,
сертифікований аудитор, м. Київ
1 Опублікований у додатку до газети “Все про бухгалтерський облік” № 15 за 2019 р. на сайті dodatok.vobu.ua
2 Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів (п. 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.19 р. № 5).
3 Опублікований у додатку до газети “Все про бухгалтерський облік” № 83 за 2020 р. на сайті dodatok.vobu.ua.