Поезія. “Причепурилися палітрами хатинки…”
Причепурилися палітрами хатинки
У кольори феміністичних шкір на меблях.
Дахи до ґанку — бороди́цями1 навшпиньках,
У вікнах, кахлями2 наопашки до стелі
У сердака́х3 — висючки-бари скла коктейльного.
Й на пляжах чути, як тепер гудуть модельками:
— Отой, праворуч, одягли, дивись, в гламурне.
— Та що ти… Бе́жам, хакі — за чотири роки…
От в мене зять пофарбував балкон в ажурне.
— Тю, в тебе у альтанці згарди4, наче мокрі.
Так і пішли у воду українських ставів
Жінки обізнані у стилях і оправах.
Чоловіки — про біговели й толокари5,
Їх у дітей зажу́чив, випускали пари.
— Ми й спекотою багатієм, українці, —
Почулося, як ловелас плів чари жінці.
Вона ж йому:
— А скільки, скілька років пану?
— А він їй — крем проти-й-засма́гний…
Ранок, ванни.
16.06.2020 р. (“Коли спостерігати приємно”)
1Бородиця — капюшон.
2Ка́хлі — керамічна плитка.
3Сердак (петик) — стародавній короткий гуцульський верхній одяг із коричневого домотканого валяного сукна, прямоспинного крою, оздоблений по-різному сплетеними ручної роботи шнурами з вовняних кольорових ниток.
4Згарди — металеве оберегове намисто, що складається з двох-трьох ниток, нанизаних на червону або металеву основу хрестиків.
5Біговели й толокари — дитячий транспорт.
Київський поет Євгеній Юхниця
Щодня о 12:00 нове на сайтi
http://www.poetryclub.com.ua/
Надсилайте свої рiзноманiтнi твори!
Продаж книг поета Є. Юхниці