Алгоритм проведення тесту на знецінення нефінансових активів
У попередньому випуску рубрики (див. газету “Все про бухгалтерський облік” № 5-6 за 2021 р. на стор. 44) ми з вами з’ясували, хто повинен проводити тест на знецінення активів, а також які активи підлягають тестуванню, а які — ні. Тепер розлого про те, як же проводити сам тест.
Зазвичай компанії проводять певні регламентовані процедури, під час яких можна виділити такі етапи.
Етап 1: Формування переліку активів та ОГГК1, за якими необхідно провести тестування
Перед формуванням переліку аналізують суттєві події, котрі могли б призвести до зміни грошових потоків: зміни кон’юнктури ринку, зміни умов фінансування, проведення реструктуризації, зміни законодавства та порядку оподаткування, запровадження інвестиційних програм. У 2020 і 2021 рр. суттєвим чинником, який потребує аналізу, є вплив пандемії COVID-19 на діяльність підприємства.
На цьому етапі важливо акумулювати необхідну інформацію. На практиці окремі джерела інформації через особливості організаційної структури й документообігу компаній можуть не потрапляти в поле зору облікових працівників. Участь у цьому процесі керівництва, котре володіє достатньою інформацією про стан компанії та плани її розвитку, дозволить уникнути таких прогалин.
Ольга Булгакова, експерт із питань
бухгалтерського обліку та оподаткування
1Одиниці, що генерує грошові кошти.
2 Порядок оформлення професійного судження компанія визначає самотужки. Документ, який закріплює професійне судження, оформлюють у довільній формі. Одначе з огляду на те, що таке професійне судження може бути використане як обґрунтування з юридичною та податковою метою, доречно дотримуватися загальних вимог до форми документів, викладених у Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” від 16.07.99 р. № 996-XIV і Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. № 88.
3 Суми очікуваного відшкодування.
4 Прирістні (диференційні) витрати — витрати, що становлять різницю між альтернативними рішеннями. Альтернативні витрати — це упущена вигода, коли вибір або ухвалення одного рішення вимагає відмовитися від іншого (альтернативного рішення).
5 Відображають як коригування майбутніх грошових вступів або як коригування ставки дисконтування.
6Кінцевий мультиплікатор (exit multiple) — коефіцієнт, котрий використовується під час оцінки вартості компанії, пакета акцій тощо, до кінця періоду інвестування; установлюється як співвідношення вартості підприємства або пакета акцій на кінець періоду інвестування і будь-якого показника, що характеризує величину доходів, які приносить це підприємство або пакет акцій.
7Перпетуітет (perpetuity) — це нескінченна послідовність рівних платежів, здійснюваних через однакові інтервали часу. Прикладами перпетуітетів є виплати: дивідендів за привілейованими акціями із фіксованою ставкою дивіденду та невизначеним терміном випуску; купонів за облігаціями без погашення.