-
Сповіщення: Фальшиві гроші в касі: хто винен і що робити – Газета "Все про бухгалтерський облік"
Супермаркет: матеріальна відповідальність працівників
Суть підприємництва — ризик заради прибутку. Цілком логічно, що підприємці прагнуть знизити свої ризики та збільшити свій прибуток. А зменшення ризику зайвих витрат автоматично збільшує прибуток. Найманий працівник тому й найманий, а не підприємець, бо не приймає на себе ризики підприємця. Проте це не означає, що останній змирився з ризиками зайвих втрат і не прагне їх поділити з найманими працівниками. Одним зі шляхів такого поділу ризиків є покладення матеріальної відповідальності на найманих працівників. Матеріальна відповідальність найманого працівника за шкоду, якої зазнав працедавець через неправомірні дії найманого працівника, — тема цієї статті.
Олександр ЄФІМОВ,
доктор філософії права, адвокат, аудитор, доцент кафедри цивільного та трудового права, КНЕУ ім. В. Гетьмана
Список використаних нормативно-правових актів:
1. ЦКУ — Цивільний кодекс України.
2. КЗпП — Кодекс законів про працю України.
3. Закон про збитки — Закон України “Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей” від 06.06.95 р. № 217/95-ВР.
4. Постанова № 1545 — постанова Верховної Ради України “Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР” від 12.09.91 р. № 1545.
5. Порядок № 116 — Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116.
6. Перелік № 447/24 — Перелік посад і робіт з працівниками (що досягли 18-річного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов’язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, затверджений постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 28.12.77 р. № 447/24.
7. Постанова ВСУ № 14 — постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками” від 29.12.92 р. № 14.