Злиття підприємств: обираємо оптимальну організаційно­правову форму

На певному рівні розвитку підприємства виникає питання щодо доцільності розширення бізнесу шляхом злиття з іншим підприємством, матеріальні, інтелектуальні або кадрові ресурси якого сприятимуть найбільш ефективному просуванню підприємства на відповідному ринку.

Відповідно до НП(С)БО 19 “Об’єднання підприємств” під злиттям варто розуміти об’єднання підприємств (шляхом створення нової юридичної особи або приєднання підприємств до головного підприємства), у результаті якого власники (акціонери) підприємств, що об’єднуються, здійснюватимуть контроль над усіма чистими активами об’єднаних підприємств із метою досягнення подальшого спільного розподілу ризиків і вигід від об’єднання. При цьому жодна зі сторін не може бути визначена як покупець.

Водночас законодавчі акти, які регламентують діяльність господарських товариств наводять дещо інше визначення процедури злиття підприємств (господарських товариств).

Так, наприклад, ст. 49 Закону про ТОВ під злиттям розуміє створення нового господарського товариства-правонаступника з переданням йому всього майна, всіх прав та обов’язків декількох товариств, що припиняються внаслідок цього. Тобто, на відміну від бухгалтерського аспекту, юридичний зміст злиття полягає саме у створенні нової юридичної особи, а приєднання господарського товариства розглядається як окрема процедура.

Законодавець передбачає окремі процедури злиття, приєднання, поділу, виділу та перетворення підприємств та вказує, що відповідні процедури не можуть здійснюватися підприємством одночасно, що вбачається цілком логічним.

Вважаємо, що визначення, наведене в НП(С)БО 19 є більш наближеним до практичного аспекту.

Віктор Мороз, керуючий партнер адвокатського об’єднання, адвокат