Реорганізація: вивчаємо ПДВ­наслідки

Іноді для продовження ефективної діяльності підприємство реорганізують. Але перш ніж розпочати реорганізацію, слід вивчити ПДВшні наслідки. Не в останню чергу від цього залежить успіх, адже збільшення податкового навантаження може повністю перекреслити або зіпсувати економічний ефект, на який покладають великі надії.

Для юросіб ПКУ виокремлює 4 види реорганізації:

• зміна організаційно-правового статусу, котра призводить до зміни коду ЄДРПОУ (пп. 98.1.1 ПКУ);
• злиття (пп. 98.1.2 ПКУ);
• поділ (пп. 98.1.3 ПКУ);
• виділ (пп. 98.1.4 ПКУ).

Хоча насправді (на практиці) реорганізацій усього 5 видів: перетворення (зміна організаційно-правової форми, але зовсім не обов’язково зі зміною коду ЄДРПОУ), злиття, приєднання, поділ, виділ (ст.ст. 106—108 ЦКУ).

Зокремте увагу на такий факт: після завершення всіх процедур підприємство, що реорганізується, залишається у грі тільки в одному випадку — коли реорганізація відбувається шляхом виділу. У результаті тільки частина його майна, прав і зобов’язань передається одному або кільком новоствореним юрособам, але це не вбиває “прародителя” (ст. 109 ЦКУ). Усі інші види реорганізацій передбачають припинення реорганізованого (ч. 1 ст. 104 ЦКУ).

Незалежно від того, який вид реорганізації ви обрали для свого підприємства, якщо воно  — платник ПДВ, необхідно попередньо проаналізувати такі питання:

• чи обкладають ПДВ передачу майна правонаступникам;
• чи нараховує реорганізований податкові зобов’язання за невикористаними залишками, як це роблять під час анулювання реєстрації платника ПДВ;
• чи є можливість передати правонаступникам від‘ємний ПДВ і реєстраційний ліміт;
• чи вдасться у майбутньому відкоригувати податкові зобов’язання і податковий кредит, переданий правонаступникам;
• чи потрібно перереєструватися, себто подавати ф. № 1-ПДВ.

Розглянемо всі ці аспекти розлого і по черзі.