Адміністративні послуги: чи стане ще простіше їх отримати

(Інтерв’ю з головою підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування ЛАРИСОЮ БІЛОЗІР)

Ларисо Миколаївно, Ви одна з авторів законопроєкту № 2679 від 26.12.19 р., яким заплановано оптимізувати діяльність центрів надання адмінпослуг. Чому в ньому виникла потреба?

Л. Б.: У 2012 р. першопричиною запровадження законодавчого врегулювання галузі адміністративних послуг була необхідність протидії корупційним чинникам при взаємодії чиновника та громадянина. Шість років реалізації Закону України “Про адміністративні послуги” від 06.09.12 р. № 5203-VI (далі — Закон № 5203) дозволило змінити взаємовідносини суб’єктів звернення та державних органів і органів місцевого самоврядування. Людина перестала бути прохачем, а організація обслуговування в багатьох ЦНАП наближається до рівня обслуговування у супермаркетах (зручні години роботи, привітний персонал). Фізично ці ЦНАП організовані за принципом відкритого простору зі зручними зонами очікування прийому, електронною чергою. Усе це, на мою думку, вирішило першочергові завдання Закону № 5203, змінило філософію відношення до суб’єкта звернення і дозволило прибрати умови для корупції.

Згідно з даними Мінекономіки за ІІІ квартал 2019 року в Україні діє 806 ЦНАП, із них 435 ЦНАП діє в РДА. При цьому Закон № 5203 зобов’язує утворювати ЦНАП на рівні органів місцевого самоврядування тільки для міст обласного значення. Унаслідок цього маємо парадоксальну ситуацію, коли працюючий механізм надання державних сервісів, який зручний і зрозумілий для громадян і бізнесу, фактично законодавчо не обов’язковий для органів місцевого самоврядування.

Ваш законопроєкт пропонує ліквідувати ЦНАПи, утворені райдержадміністраціями. Виникає квестія, чи буде це покращенням?

Л. Б.: Багато громад, у яких місцева влада розуміє, які політичні дивіденди може приносити розвиток центрів надання адміністративних послуг, ідуть далі й, окрім обов’язкових законом адміністративних послуг, запроваджують у ЦНАП також надання комунальних та інших послуг, які потрібні мешканцям у тих чи інших життєвих ситуаціях. Також сьогодні ми маємо випадки, коли в одній громаді розташовані одночасно два ЦНАПи, які утворені райдержадміністраціями та органами місцевого самоврядування. Це призводить не тільки до нераціонального витрачання коштів, а й до плутанини мешканців: який орган які послуги надає. Тому в запропонованій редакції законопроєкту встановлюється:

— обов’язок громад із населенням більше 5 тис. мешканців створювати ЦНАП або укладати договори на обслуговування своїх мешканців з іншими громадами, де ЦНАП утворено;

— ліквідувати ЦНАП при райдержадміністраціях шляхом передачі їх функцій до ЦНАП при органах місцевого самоврядування.

У результаті держава зможе значно зекономити бюджетні кошти і зробить процес отримання послуг комфортнішим. А це повинно істотно покращити можливість доступу до адміністративних послуг уже на території всієї держави.

Які ще проблеми надання адмінпослуг має усунути Ваш законопроєкт?

Л. Б.: У Законі № 5203 є вимога, що послуги надаються через ЦНАП. Тобто адміністратор виступає свого роду буфером між чиновником, який приймає рішення, і суб’єктом звернення. Незважаючи на наявність роз’яснень від профільних міністерств, багато чиновників трактують цю норму буквально.

Проілюструю цю проблему життєвим прикладом. У деяких ЦНАП, які дуже буквально тлумачать чинне законодавство, людина для отримання послуги звертається із необхідним пакетом документів до адміністратора, який тільки приймає документи й передає їх у сусідній кабінет чи навіть на сусідній стіл, де вже ці документи опрацьовують. За результатами опрацювання процедура повторюється, тільки уже в інший бік — це необхідно для документування процесів. Відповідно, для отримання результату людині необхідно звернутися до ЦНАП мінімум двічі й через певний проміжок часу. Натомість в інших ЦНАП, де більш демократичні підходи, результат можна отримати одразу при зверненні.

Такий підхід призводить до нераціонального використання коштів, надмірного роздування штатів. Він неприйнятний для громад, які вміють рахувати свої кошти. Особливо актуально це для невеликих громад.

Іще однією проблемою є рівність доступу до послуг у різних регіонах нашої держави. Недостатня кількість держреєстраторів призводить до того, що цим посадовцям не можна хворіти чи йти у відпустку. Інакше мешканцям районів доведеться їхати до іншого району за послугами або користуватися недешевими послугами нотаріусів. А внаслідок оптимізації чисельності службовців місцевих органів виконавчої влади ситуація із 2021 р. може навіть погіршитися. При цьому з огляду на заскладну систему звітності ця проблематика відома тільки вузькопрофільним фахівцям на рівні області та держави або мешканцям, які звертаються за цими послугами.

Для усунення таких перекосів на законодавчому рівні запроваджується моніторинг якості надання адміністративних послуг, який повинен забезпечити отримання послуг належної якості в усіх ЦНАП держави.

Ваші побажання читачам газети…

Л. Б.: Шановні читачі! Загалом, у такий непростий час, я хочу побажати здоров’я всім нам, душевної гармонії