Оподаткування нерезидентів
(пп. 2 п. 91 Закону № 466, зміни до п. 141.4 ПКУ)
Важливі зміни з 23.05.2020 р. відбулися в порядку оподаткування нерезидентів, передбаченому п. 141.4 ПКУ.
По-перше. Законодавці, як пальто, перелицювали зміст доходів із джерелом їх походження з України, охоплюваних пп. 141.4.1 ПКУ. Так, пп. “е” цього підпункту (зміниться фактично з 01.07.2020 р.) відтепер оперує загальним поняттям “інвестиційні активи” (далі — інвестактив), під яким розуміють цінні папери, деривативи або інші корпоративні права, зосібна, у статутному капіталі юросіб-резидентів; акції, корпоративні права, частки в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юрособи). “Нерезидентським” доходом українського походження вважають прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження належних йому інвестактивів. Вищесказане не стосується інвестактивів, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, яка входить до переліку бірж з додатка до постанови КМУ від 06.09.17 р. № 675. Якщо інвестиційний актив пов’язаний з іноземною юрособою, для його виключення з числа оподатковуваних доходів конче потрібно виконання певних умов, як-то можливість утворення вартості акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи у будь-який момент часу впродовж 365 днів до продажу або іншого відчуження на 50% і більше за рахунок акцій, часток в українській юрособі.
По-друге. пп. “й” пп. 141.4.1 ПКУ набув нового звучання і відтепер стосується доходів від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів, розташованих на території України, що належать нерезиденту. А минуле наповнення пп. “й” пп. 141.4.1 ПКУ з деякими змінами перекочувало до нового пп. “к” пп. 141.4.1 ПКУ. Зокрема, тут мовиться про інші доходи від провадження нерезидентом госпдіяльності на території України, себто вже без згадки про ППН. Як і раніше, доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення, не підпадають під оподаткування. Далебі, на відміну від минулої редакції новоявленого пп. “к” пп. 141.4.1 ПКУ, коли передавати товари (роботи, послуги) резиденту могло й ППН, лишень нерезидент може здійснювати операції з резидентом та постійним представництвом іншого нерезидента. Також “підчищено” пп. “з” пп. 141.4.1 ПКУ стосовно того, що й ППН могло надати, скажімо, брокерські послуги на території України резиденту. Видалено згадку про ППН, як можливого надавача доходів із джерелом походження з України, з пп. “ґ”, “д” пп. 141.4.1 ПКУ, що легко пояснити відсутністю з 23.05.2020 р. ППН серед платників-нерезидентів.