Погашення боргу з ПДВ за рахунок податкової застави: реєстраційний ліміт більше не страждає

(пп.пп. 1, 2 п. 115 р. I Закону № 466 — зміни до п. п. 200¹.3, 200¹.4 ПКУ, діють з 23.05.2020 р.)

Платникам ПДВ добре відомо, що грошові зобов’язання з цього податку, задекларовані з 1 липня 2015 р., у тому числі через подання уточнюючих розрахунків, із власної ініціативи можна погасити суто з електронного рахунку¹, відкритого в органах Держказначейства (п.п. 87.1, 200¹.2 ПКУ). Такі самостійно задекларовані зобов’язання легко можуть перетворитися на податковий борг, якщо до граничного терміну сплати не вистачає грошей на ПДВшному рахунку.

Податковий борг поганий тим, що майно платника податків може потрапити в податкову заставу. А це відкриває шлях для його вилучення (у частині коштів) і примусового продажу (у частині іншого майна). Перевіряльники розпоряджаються податковою заставою для погашення податкового боргу в порядку, установленому ст. 95 ПКУ.

Платники податків, заборгованість із ПДВ яких погасили в примусовому порядку за ст. 95 ПКУ, печально зазначали: розрахунок із бюджетом абсолютно не впливає на формулу СЕА, за якою розраховують реєстраційний ліміт, — суму, на яку можна зареєструвати податкову накладну (далі — ПН) або розрахунок коригування (далі — РК) (п. 200¹.3 ПКУ). Секрет тут простий: його сплачували, оминаючи електронний рахунок. Хоча у звичайному режимі роботи поповнення ПДВшного рахунку обов’язково призводить до збільшення реєстраційного ліміту через складову Е_ПопРах, але тільки в тому випадку, коли гроші на нього кидають із банківського рахунку платника податків або в деяких інших окремих випадках, передбачених п. 200¹.3 ПКУ.

Податківці на претензії постраждалих розводили руками, посилаючись на п. 200¹.4 ПКУ, котрий чітко окреслює джерела поповнення ПДВ-рахунку. Раніше з поміж них не згадували гроші, вилучені або отримані від примусової реалізації майна в порядку, встановленому в ст. 95 ПКУ (ІПК ДФСУ від 12.10.18 р. № 4423/6/99-99-12-02-01-15/ІПК). Немає поповнення — немає і приросту формули СЕА.

І ось, нарешті, законодавці викорінили цю несправедливість, уписавши до джерел поповнення ПДВшного рахунку кошти, вилучені за ст. 95 ПКУ в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ за самостійно задекларованими податковими зобов’язаннями за періоди з 1 липня 2015 р. (пп. “ґ” п. 200¹.4 ПКУ). Вони також “підкоригували” формулу СЕА. Відтепер такі суми збільшуватимуть реєстраційний ліміт через показник Е_ПопРах, якщо гроші вилучені за ст. 95 ПКУ і зараховані на рахунок платника податків у СЕА (пп. “а” п. 200¹.3 ПКУ).

Залишається тільки сподіватися, що перевіряльники не схиблять і зазначатимуть електронний рахунок платника ПДВ, формуючи довідку про розподіл грошей, що надійшли на балансовий рахунок Держказначейства після примусового продажу майна (п. 4 Порядку № 1244). Розподіл необхідний, позаяк за їх рахунок погашають не тільки податковий борг (у т.ч. штрафи і пеню), а й покривають витрати, здійснені на примусову реалізацію. Сума реєстраційного ліміту платника ПДВ збільшуватиметься лишень за рахунок грошей, котрі надійдуть на його електронний рахунок.