Підприємствам-правонаступникам дозволили “успадковувати” податкові збитки
(пп. 2 п. 90 р. I Закону № 466, новий пп. 140.4.5 ПКУ)
Як відомо, уже тривалий час податківці непохитно заперечують право прибутківців-правонаступників “втягувати” до свого податкового обліку від’ємне значення об’єкта обкладення податком на прибуток, сформоване підприємством, яке приєдналося до нього в процесі реорганізації. Пояснюють свою позицію контролери переважно тим, що в ПКУ немає прямих норм, які б дозволяли це зробити (див., наприклад, ІПК ГУ ДПС у Закарпатській області
від 03.01.2020 р. № 11/ІПК/07-16-04-03-10, ДПСУ від 03.03.2020 р. № 883/6/99-00-07-02-02-06/ІПК, ОВПП ДФС від 14.08.18 р. № 3534/ІПК/28-10-01-03-11).
Звісно, не всі платники мирилися з таким свавіллям і рушали оббивати пороги судових кабінетів. На щастя, працівники в мантіях під час судових розглядів здебільшого шальки терезів схиляли на користь підприємства-правонаступника, а не податківців. Підтверджує це численна позитивна судова практика (див. ухвалу ВАСУ від 28.11.17 р. у справі № К/800/23414/171, постанову Шостого апеляційного адмінсуду від 09.10.19 р. у справі № 640/3685/192, рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 26.03.2020 р. у справі № 640/7425/193).
І хоча в підсумку, здолавши всі кола судової тяганини, підприємство-правонаступник, найімовірніше, буде у виграші, але така перемога, вочевидь, мала гіркий післясмак.
Тому коментовані зміни проллються бальзамом на душу прибутківців-правонаступників. Бо, завдяки їм, під цією історією нарешті можна підвести масну риску. Адже законодавці доповнили ПКУ спеціальною зменшувальною різницею, яка стосується “правонаступницьких” податкових збитків. Так, новий пп. 140.4.5 ПКУ відтепер прямо передбачає, що підприємство-правонаступник вільне зменшити фінрезультат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, яке обліковувалося в платника податку, що реорганізується (шляхом приєднання, злиття, перетворення або поділу, виділу) на дату затвердження передавального акта або розподільчого балансу.
Але запуск цієї податкової різниці можливий лише за виконання двох умов.
По-перше. Зменшити фінрезультат до оподаткування дозволено тільки на ту суму “правонаступницьких” податкових збитків, яка не перевищує суми власного капіталу4 платника, що припиняється, станом на кінець попереднього податкового (звітного) року.
По-друге. Платник податку, що припиняється, та платник податку — правонаступник мають бути пов’язаними особами5 більше ніж 18 послідовних місяців до дати завершення приєднання (злиття).
Зважаючи, що обговорюване коригування повною мірою працює з 23.05.2020 р. (дати набрання чинності Законом № 466), припускаємо, що, визначаючи вже об’єкт обкладення податком на прибуток за півріччя 2020 року, підприємства-правонаступники можуть ним сміливо скористатися (звісно, за дотримання всіх обов’язкових вимог). Єдине — допоки в додатку РІ до Декларації № 897 спеціального рядка для вписування нової зменшувальної різниці, за пп. 140.4.5 ПКУ, немає. Утім, гадаємо, це не можна вважати перешкодою для її застосування.
1 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71000545.
2 http://reyestr.court.gov.ua/Review/84827696.
3 http://reyestr.court.gov.ua/Review/88455981.
4 Припускаємо, що йдеться про ту суму, яка наведена в підсумку р. I пасиву Балансу (Звіту про фінансовий стан) за ф. № 1 (див. ряд. 1495).
5Дефініцію пов’язаних осіб наведено в пп. 14.1.159 ПКУ. Там сказано: це юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юрособи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням критеріїв із пп. 14.1.159 ПКУ.