1 відгук
-
Сповіщення: Увесь № 52 за 2020 р. – Газета "Все про бухгалтерський облік"
Розширення сфери дії “штрафного” коригування
(пп. 3 п. 90 р. I Закону № 466, зміни до пп. 140.5.11 ПКУ)
У видозміненій редакції викладено “штрафну” податкову різницю з пп. 140.5.11 ПКУ. Суть коректив полягає ось у такому.
По-перше. Значно розширено сферу застосування даного коригування. Так, із 23.05.2020 р. (дати набрання чинності Законом № 466) до лещат збільшувальної податкової різниці з пп. 140.5.11 ПКУ мають потрапляти також суми:
— відшкодування збитків1 та компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди2), нараховані відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у т.ч. у сфері зовнішньоекономічної діяльності. До речі, згадка про неї (тобто ЗЕД-діяльність) також нова — раніше в пп. 140.5.11 ПКУ її не було;
— штрафів та пені, які нараховані контролюючими та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства. На жаль, їх законодавець також узяв безпосередньо під крильце пп. 140.5.11 ПКУ.
Дотепер, нагадаємо, податкові органи непохитно роз’яснювали, що збільшувальне коригування з пп. 140.5.11 ПКУ на штрафні санкції, застосовані держорганами за порушення вимог законодавства, не поширюється (див., наприклад, ІПК ГУ ДФС у Донецькій області від 09.08.19 р. № 3713/ІПК/05-99-12-03-08 та лист ДФСУ від 03.03.17 р. № 4486/6/99-99-15-02-02-15). Більше про це — у газеті “Все про бухгалтерський облік” № 108 за 2019 р. на стор. 9.
По-друге. Уточнено, що під виняток із “штрафного” коригування потрапляють фізособи, які є платниками податку на доходи фізосіб (донині мовилося просто про фізосіб).
Таке коригування пов’язано, напевно, з тим, щоб унеможливити спори з приводу контрагентів-винятків. Так, аналізоване уточнення наразі дає чітко зрозуміти, що виняток із штрафкоригування поширюється на звичайних фізосіб та підприємців, які працюють на загальній системі оподаткування. А от фізособи-єдинники належать до контрагентів-вигнанців. Між іншим саме так раніше тлумачили виняток із пп. 140.5.11 ПКУ й держоргани (див. листи Мінфіну України від 10.04.17 р. № 11210-09-10/9617 та ДФСУ від 18.04.17 р. № 9772/7/99-99-15-02-02-17, а також консультацію в категорії 102.12 ЗІР).
1 Частина 1 ст. 224 ГКУ мовить: учасник госпвідносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Водночас у ч. 2 ст. 224 ГКУ конкретизовано, що під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
2 Упущеною вигодою, нагадаємо, називають доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (ч. 2 ст. 22 ЦКУ).