Уточнення податкової різниці за безповерталкою: уся суть у деталях
(пп. 3 п. 90 р. I Закону № 466, зміни до пп. 140.5.10 ПКУ)
Дозмінна редакція пп. 140.5.10 ПКУ передбачала, що така збільшувальна податкова різниця не діє щодо операцій із безоплатного перерахування коштів (передання товарів, робіт, послуг) фізособам. У зв’язку із цим на практиці доволі часто виникали запитання з приводу того, чи застосовувати норми пп. 140.5.10 ПКУ в разі здійснення дармових перерахувань (передання) фізособам-підприємцям (на спрощеній та загальній системі оподаткування).
Податківці у своїх роз’ясненнях раз поза раз резюмували, що операції з надання безповоротної фіндопомоги чи здійснення безоплатного передання товарів (виконання робіт, надання послуг) фізособам-єдинникам слід пропускати крізь жорна пп. 140.5.10 ПКУ. Водночас, на їхню думку, коригування з пп. 140.5.10 ПКУ не треба запускати під час безоплатних перерахувань (передач) на користь підприємців на загальній системі оподаткування (див., наприклад, ІПК ГУ ДФС у м. Києві від 24.10.17 р. № 2349/ІПК/26-15-12-03-11 та консультацію в категорії 102.12 ЗІР).
Аби й надалі із цього приводу різночитань не виникало, законодавці в пп. 140.5.10 ПКУ уточнили, що, як виняток, його норми не діють стосовно фізосіб, які є платниками податку на доходи фізосіб. Тобто фактично тепер позицію податкових ескулапів, про яку ми щойно говорили, уже узаконено.
Отже, віднині, либонь, з точністю можна говорити, що пп. 140.5.10 ПКУ не працює в разі безкоштовних перерахувань (передач) звичайним фізособам та підприємцям-загальносистемникам.