Місце постачання посередницьких послуг: перелік “причетних” тепер точно відомо
(п. 107 р. I Закону № 466 — зміни до пп. “є” п. 186.3 ПКУ, діють із 23.05.2020 р.)
Для низки послуг установлено особливі правила, за якими визначають місце їх постачання (п.п. 186.2—186.4 ПКУ). Знати місце постачання дуже важливо, бо зобов’язання з ПДВ виникають лишень тоді, коли воно має геолокацію в Україні (пп. “б” п. 185.1 ПКУ). До того ж це стосується не тільки постачальників, а й покупців послуг, якщо їх надають нерезиденти. Адже в останньому випадку саме на покупців покладено обов’язок нарахувати ПДВ, навіть якщо вони не зареєстровані платником ПДВ (п. 180.2 ПКУ).
У зв’язку з цим нагадаємо, що місце постачання деяких посередницьких послуг також визначають за особливими правилами. У пп. “є” п. 186.3 ПКУ від самого початку було прописано, що надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи (посилання на договір доручення або агентський) чи від свого імені, але за рахунок іншої особи (натяк на комісію) збігається з місцем реєстрації покупця, коли в межах таких правовідносин забезпечується передача послуг, перелічених у цьому підпункті.
Якщо читати цю норму дослівно, вона наражалася сама на себе, оскільки “підпунктом” тут буде пп. “є” п. 186.3 ПКУ. Тож виходить, що посередник має передавати послуги від іншого посередника, аби підпадати під цю норму.
Та багато хто вже давненько здогадався, що в цій нормі йдеться про передачу послуг, перелічених у “пункті” (тобто п. 186.3 ПКУ),
а не “підпункті” (пп. “є” п. 186.3 ПКУ). Тепер ця здогадка підтвердилася — саме так її законодавці й уточнили.
Це значить, що посередник визначає місце постачання своїх послуг за місцем реєстрації довірителя (комітента), коли “передає” йому чи від нього майнові права інтелектуальної власності (пп. “а” п. 186.3 ПКУ), рекламні послуги (пп. “б” п. 186.3 ПКУ), консультаційні (пп. “в” п. 186.3 ПКУ) та інші, названі в п. 186.3 ПКУ. Робота на замовника-резидента зобов’язує його нарахувати ПДВ на суму своєї винагороди за ставкою 20%, а коли на нерезидента — визнати операцію необ’єктною.
Якщо ж через нього проходять будь-які інші послуги, окрім названих у п. 186.3 ПКУ, місце постачання встановлюють інакше, а саме — за п. 186.4 ПКУ. І тоді воно збігається з місцем реєстрації постачальника. В останньому випадку вже не важливо, замовник резидент чи нерезидент: податкові зобов’язання в посередника — платника ПДВ виникають.
А покупцям послуг із переліку п. 186.3 ПКУ в разі замовлення їх через посередника-нерезидента також доведеться нарахувати ПДВ не лише на вартість самих послуг, а й на винагороду посередника.