Оподаткування подарунків: у яких випадках “підключається” податковий агент

(п. 101 р. І Закону № 466, зміни до п. 174.6 ПКУ)

Перш за все нагадаємо: принцип оподаткування подарунків залежить від статусу дарувальника. Якщо отримано подарунок від звичайної фізособи, то діють особливі ставки податку на доходи — як для спадщини (0% у разі дарунку від члена сім’ї першого чи другого ступеня споріднення, 5% — від сторонньої особи, 18% — якщо дарувальник або одарований є нерезидентом). Причому коли спрацьовує ставка 5% або 18%, то отримувач дарунку мусить подати декларацію та сплатити податок на доходи й військовий збір за підсумками звітного року.

Якщо ж дарувальник — юрособа, то саме вона як податковий агент утримує 18% податку на доходи та 1,5% військового збору (беручи до уваги неоподатковувану частину вартості негрошових подарунків, що у 2020 р. становить 1180,75 грн). Так от, обов’язки податкового агента покладались і покладаються нині не лише на дарувальників-юросіб, а й дарувальників — приватних підприємців. А нововведення в тому, що до числа таких “щасливчиків” тепер віднесено всіх самозайнятих осіб — презентерів, тобто додалися громадяни, заняті незалежною профдіяльністю. Отже, останнім, перш ніж укладати договори дарування, слід зважити: роль дарувальника породить обов’язок утримати й перерахувати податок на доходи, військовий збір та відобразити відповідні дані в податковому розрахунку за ф. № 1ДФ.

Але якщо за договором дарувальник буде зазначений саме як звичайний громадянин (без згадки про самозайнятий статус), то, на наш погляд, повинні діяти правила, як для двох звичайних фізосіб.