Фермерське господарство: облік та списання ПММ
Ми продовжуємо публікації щодо діяльності фермерських господарств1 (далі —ФГ). Сьогодні ми розглянемо порядок обліку та списання паливномастильних матеріалів (далі — ПММ) на ФГ.
1 Газета “Все про бухгалтерський облік” №№ 12, 18 за 2021 р.
Почнемо з того, що ми з вами живемо у вік сучасних технологій та новацій, які охопили всі сфери та напрямки діяльності людини. І фермери — не виняток. У сільгоспсекторі вже давно працюють високотехнологічні машини, комбайни, трактори тощо. Сучасний фермер для збільшення врожайності повною мірою використовує різні гаджети, що допомагають йому в стислі строки обробити землі, висіяти насіння, доглянути та зібрати врожай. Основою праці є своєчасне забезпечення техніки ПММ, які виступають “їжею” для фермерської техніки і не тільки.
Ліцензія на зберігання пального
Короткий екскурс у минуле, або важливе нагадування любому читачу. Якщо ви плануєте зберігати пальне у власних або орендованих приміщеннях, вам потрібно отримати ліцензію на його зберігання, позаяк ч. 8 ст. 15 Закону № 481 рече, що суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального (виняток лише для зберігання пального у споживчій тарі до 5 літрів (ч. 21 ст. 15 Закону № 481)). Для отримання ліцензії достатньо подати заяву на отримання ліцензії, оскільки ч. 43 ст. 15 Закону № 481 джерелить, що суб’єкти господарювання, котрі зберігають пальне, яке не реалізовується іншим особам і використовується суто для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Себто йдеться про документи, перелічені у ч. 38 ст. 15 Закону № 481.
Опріч того, під час зберігання пального потрібно зважати на вимоги ПКУ, якими визначено, що акцизний склад — це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою госпдіяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального. Не є акцизним складом приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання — платник єдиного податку 4 групи, котрий отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через заправки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які є відповідні ліцензії), використовує пальне суто для потреб власного споживання і не здійснює операцій із реалізації та зберігання пального іншим особам (пп. 14.1.6 ПКУ). Себто у разі порушення умов цього критерію підприємство зобов’язане зареєструвати АС та отримати відповідні ліцензії.
Андрій САВЕНОК,
консультант газети “Все про бухгалтерський облік”
Список використаних нормативно-правових актів:
1. ПКУ — Податковий кодекс України.
2. Закон № 481 — Закон України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” від 19.12.95 р. № 481/95-BP.
3. Закон про бухоблік — Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996-XIV.
4. Методрекомендації № 929 — Методичні рекомендації щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку виробничих запасів в сільськогосподарських підприємствах, затверджені наказом Мінагрополітики України від 21.12.07 р. № 929.
5. Положення № 88 — Положення про документальне забезпечення записів у бухобліку, затверджене наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. № 88.
6. Наказ № 193 — наказ Мінстату України “Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів” від 21.06.96 р. № 193.