1 відгук
-
Сповіщення: Увесь № 43 за 2020 р. – Газета "Все про бухгалтерський облік"
Особливості роботи з електронними документами
Продовжуючи тематику документального оформлення госпдіяльності підприємства, спрямуємо нашу увагу на електронну форму ведення документації. Попри те, що у цифрову епоху сьогодення використанням електронних документів, як і систем електронного документообігу, уже нікого не здивуєш, на практиці бухгалтер, який має справу з документами в електронній формі, неодмінно стикається з породженими нею нюансами. На них і зосередьмося!
Електронний документ можна використовувати в бухобліку лише за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг (абз. 8 ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік, абз. 1 п. 2.3 гл. 2 Положення № 88), зокрема Закону № 2155 та Закону про електронний документообіг. Відповідно до ч. 1 ст. 5 останнього під електронним розуміємо документ, інформація у якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи його обов’язкові реквізити.
Юлія ПОПІВНЯК,
к.е.н., доцент кафедри обліку і аудиту Львівського національного університету ім. І. Франка, м. Львів
Список використаних нормативно-правових актів:
1. ПКУ — Податковий кодекс України.
2. ЦКУ — Цивільний кодекс України.
3. Закон про бухоблік — Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996-XIV.
4. Закон про електронний документообіг — Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг” від 22.05.03 р. № 851-IV.
5. Закон № 2155 — Закон України “Про електронні довірчі послуги” від 05.10.17 р. № 2155-VIIІ.
6. Постанова № 193 — постанова КМУ “Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів”
від 03.03.2020 р. № 193.
7. Перелік № 578 — Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджений наказом Мін’юсту України від 12.04.12 р. № 578/5.
8. Положення № 88 — Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. № 88.
9. Порядок № 557 — Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Мінфіну України від 06.06.17 р. № 557.
10. Правила № 1000/5 — Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Мін’юсту України від 18.06.15 р. № 1000/5.
1 Діючий електронний цифровий підпис прирівнюється до КЕП до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше 07.11.2020 р. (п. 5 р. VII Закону № 2155). Також, відповідно до п. 3 постанови № 193, на рівні з КЕП стало можливим використання вдосконалених ЕП, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів (окрім зазначених у цьому пункті винятків). Такі заходи реалізуються до дня набрання чинності змінами до Закону № 2155, але не пізніше 31.12.21 р.
2 У нормах Закону № 2155 не конкретизовано, який пристрій чи програмне забезпечення можна вважати засобом КЕП для підприємства, особливо того, що не є суб’єктом господарювання в державному секторі. Наразі кваліфіковані надавачі електронних довірчих послуг, поряд із захищеними від несанкціонованого доступу носіями особистого ключа — токенами, які обов’язково повинні застосовувати згадані суб’єкти господарювання (ч. 2 ст. 17 Закону № 2155), дозволяють послуговуватися флеш- та оптичними носіями (https://acskidd.gov.ua/etrusted-services), зокрема в разі використання удосконаленого ЕП.
3 Юрособа або постійне представництво нерезидента на території України, обсяг доходу якої від усіх видів діяльності за останні 4 послідовні звітні квартали перевищує еквівалент 50 млн євро, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до бюджету за такий самий період, перевищує еквівалент 1 млн євро (обидва показники — за середньозваженим офіційним курсом НБУ), якщо сума таких податків, зборів, платежів, окрім митних платежів, перевищує еквівалент 500 тис. євро (пп. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).