1 відгук
Лист Міністерства фінансів України від 23.03.2020 р. № 35210-06-5/8860 “Щодо визначення категорії підприємства”
Міністерство фінансів України
Лист від 23.03.2020 р. № 35210-06-5/8860
Щодо визначення категорії підприємства
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі — Закон).
Частиною другою статті 2 Закону встановлені критерії віднесення підприємств до мікро-, малих, середніх або великих підприємств залежно від балансової вартості активів, чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та середньої кількості працівників. Зазначена норма набрала чинність з 01.01.2018.
Під час визначення категорії, до якої належить підприємство, використовуються показники, які на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із наведених у Законі критеріїв.
Якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної категорії підприємств.
З метою застосування норм Закону щодо визначення у 2018 році категорії, до якої належить підприємство, застосовувалися показники річної фінансової звітності за 2017 рік.
Наприклад, якщо за показниками річної фінансової звітності за 2017 рік підприємство відповідає критеріям, встановленим для середнього підприємства, то для цілей Закону таке підприємство буде вважатись середнім протягом 2018 і 2019 років. Якщо підприємство за результатами показників річної фінансової звітності за 2018 та 2019 роки відповідало критеріям великого підприємства, то починаючи з 01.01.2020 таке підприємство відноситься до категорії великих підприємств та належить до підприємств, що становлять суспільний інтерес.
Відповідно до частини другої статті 121 Закону підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності (далі — МСФЗ).
Підприємства, крім тих, що зазначені в частині другій статті 121 Закону, самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.
Для підприємства, наведеного у прикладі, що відповідає критеріям великого підприємства та належить до підприємств, що становлять суспільний інтерес, зміна категорії з середнього на велике здійснюється з 01.01.2020, та, відповідно, виникає обов’язок складати фінансову звітність за МСФЗ. Датою переходу на МСФЗ для такого підприємства, яке вперше застосовуватиме МСФЗ, буде 01.01.2020.
Проміжна фінансова звітність, річна фінансова звітність та консолідована фінансова звітність за 2020 рік складається та подається таким підприємством відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку з обов’язковим перерахунком показників фінансової звітності відповідно до вимог МСФЗ 1 “Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності”. Починаючи з 01.01.2021 підприємство складає проміжну фінансову звітність, річну фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за 2021 рік за МСФЗ.
<…>
Заступник міністра з питань європейської інтеграції Ю. ГЕЛЕТІЙ
Лист має інформаційний характер.
Заголовок та виділення по тексту — редакційні.
Коментар редакції
Як задля складання фінзвітності
визначитися з “калібром” підприємства:
точка зору Мінфіну
Як відомо, критерії віднесення підприємств до мікро-, малих, середніх та великих щодо фінансової звітності закріплено в ч. 2 ст. 2 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996-XIV
(далі — Закон про бухоблік) і діють вони з 01.01.18 р.
Приналежність до тієї чи іншої класифікаційної когорти, нагадаємо, треба визначати, орієнтуючись на три показники:
1) балансову вартість активів;
2) чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)1;
3) середню кількість працівників.
Зверніть увагу: відповідати одночасно всім трьом класифікаційним ознакам геть не обов’язково. Для віднесення компанії до певної категорії достатньо, щоб показники її фінзвітності за попередній рік відповідали щонайменше двом “розмежувальним” критеріям (у будь-якій їх комбінації) із трьох, наведених у ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік. Докладно критерії розмежування підприємств описано в газеті “Все про бухгалтерський облік” № 6 за 2020 рік на стор. 8.
Отже, з огляду на дані постулати, ще на початку 2018 р. підприємства мали “виміряти” себе — тестувати належало показники річної фінансової звітності за 2017 рік2. Наголошували на цьому мінфінівці, як раніше, — у листі
від 04.07.19 р. № 35210-01-2/17297, так і наразі у коментованому циркулярі.
Як діяти далі? Відповідь на це запитання, по ідеї, покликано дати правило з передостаннього абзацу ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік. У ньому дослівно сказано таке: якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінзвітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, то воно відноситься до відповідної категорії підприємств. На жаль, формулювання даної норми дещо недолуге. Тому на практиці виникали різні варіації її розуміння. Однак більшість спеціалістів усе-таки зійшлися на тому, що тлумачити її, у принципі, можна так: “розмір” підприємства, визначений ще у 2018 р. (на підставі показників фінзвітності за 2017 р.), закріплюється за ним, щонайменше, на два роки (себто на 2018 та 2019 рр.). А перекласифікація можлива не раніше 2020 року
і виключно за умови, що протягом двох років поспіль підприємство не відповідає критеріям своєї раніше визначеної класифікаційної категорії.
Зважаючи на все, підтримують такий підхід і вітчизняні методологи. Так, у коментованому листі вони наводять приклад, який яскраво демонструє порядок зміни фінансового статусу. Зі слів мінфінівців, якщо за показниками річної фінзвітності за 2017 р. компанія підпадає під критерії середнього підприємства, а за підсумками наступних двох років поспіль (тобто протягом 2018 та 2019 рр.) вона відповідає ознакам уже великого підприємства, то, незважаючи на це, її і в 2018 р., і в 2019 р. ще вважають “середнячком” 3. Залишити групу перебування, до якої первісно потрапило підприємство (у даному разі — середню), і перейти до іншої класифікаційної групи (за умовами прикладу — велику) дане підприємство повинно тільки починаючи з 01.01.2020 р. Інакше кажучи, тільки з 2020 р. таку фірму щодо бухобліку офіційно вважатимуть великою з усіма належними наслідками.
Якщо точніше, то в такого вже великого підприємства, згідно із ч. 2 ст. 121 Закону про бухоблік, виникає обов’язок складати фінзвітність за МСФЗ. Водночас мінфінівці підкреслюють: датою переходу на міжнародні стандарти для такого підприємства, яке вперше застосовуватиме МСФЗ, буде 01.01.2020 р. Тому проміжну (річну) та консолідовану фінзвітність за 2020 р. цей “перебіжчик”, на думку Мінфіну України, має ще складати та подавати відповідно до вимог національних П(С)БО з обов’язковим перерахунком показників фінзвітності відповідно до вимог МСФЗ 1 “Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності”. А вже починаючи з 01.01.2021 р. такому підприємству доведеться оформляти проміжну, річну та консолідовану фінзвітність повноцінно за МСФЗ4.
Ірина ДУБРОВСЬКА, консультант газети
1 Цей показник у ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік зазначено в євро. Перераховувати його в національну валюту України треба із застосуванням офіційного курсу гривні щодо іноземних валют (середнього за період), розрахованого на підставі курсів НБУ, що встановлювалися для євро протягом відповідного року.
2 Новоутворені підприємства для встановлення свого “розміру” мають застосовувати показники на дату складання їхньої першої річної фінансової звітності.
3 Тобто за ці два роки підприємство складає фінзвітність як середнє, незважаючи на те, до якої категорії воно належить, згідно із ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік, станом на 31.12.18 р. та на 31.12.19 р.
4 Сказати щиро, дещо пече око рекомендація мінфінівців підприємствам, які стали великими із 2020 року, за 2020 р. складати ще П(С)БО-звітність. Адже формально ч. 2 ст. 121 Закону про бухоблік зобов’язує великі підприємства подавати тільки МСФЗ-звітність.
Hi, I represent an SEO company that specialises in getting you AI citations and higher rankings on Google. I’d like to offer you a 100% free SEO audit for your website. Would you be interested?