Вплив пандемії на формування резерву під знецінення запасів у фармацевтичній галузі
Пандемія внесла корективи в життя практично всіх суб’єктів господарювання. Навіть компанії, що збільшили свої обороти завдяки впливу COVID19, змушені підлаштовувати свої облікові інструменти під реалії сьогодення. Резерв під знецінення запасів — один із таких інструментів.
Резерв під знецінення запасів — необхідний інструмент
У звіті про фінансовий стан фармацевтичних компаній стаття запасів, як правило, становить суттєву частку активів. Себто оцінка запасів на дату балансу суттєво впливає на фінзвітність. У разі уцінки запасів МСБО (IAS) 2 “Запаси” вимагає відповідного розкриття й контролю за чистою вартістю реалізації уцінених запасів у наступних звітних періодах. Тому застосовують контрактивний рахунок резерву під знецінення запасів. Такий резерв забезпечує відображення у звітності запасів за чистою вартістю реалізації, зменшуючи їх первісну вартість, а також зберігання інформації про первісну та уцінену вартість запасів. Але він не є забезпеченням, із погляду МСБО (IAS) 36 “Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи”.
Специфіка фармацевтичної галузі — величезний асортимент і жорсткі умови щодо строків зберігання та реалізації вимагають автоматизації процесів виявлення запасів, підданих знеціненню, та розрахунку їх чистої вартості реалізації. Для цього в облікову систему необхідно ввести строки придатності за кожною номенклатурою позиції сировини, незавершеного виробництва, готової продукції й товарів, позаяк від неї безпосередньо залежить чиста вартість реалізації запасів.
Ольга Булгакова, експерт із бухгалтерського обліку та оподаткування