Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс Державної фіскальної служби України
Чи подавати фінзвітність за 2020 р. за оновленим ідентифікатором, якщо встигли подати за старим
Чи потрібно подати фінансову звітність мікропідприємства за звітний (податковий) 2020 рік за оновленим ідентифікатором форми J0901205/S0111005, якщо як додаток до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств було подано фінансову звітність мікропідприємства за ідентифікатором форми J0901204/S0111004?
Відповідь: Згідно з частиною третьою ст. 11 Закону України від 16 липня 1999 року № 996XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” зі змінами та доповненнями, зокрема, для мікропідприємств, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати.
Відповідно до абзацу третього п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком, зокрема, до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та її невід’ємною частиною.
Обов’язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація, передбачені пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Зокрема, податкова декларація повинна включати інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.
Згідно з п. 49.11 ст. 49 ПКУ у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ, а також недотримання вимог, зокрема, абзацу третього п. 49.4 ст. 49 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2020 № 588 “Про внесення змін до деяких нормативноправових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку” (далі – Наказ № 588), який набрав чинності 03.11.2020, внесено зміни, зокрема, до форми Фінансової звітності мікропідприємства – Балансу (форма № 1мс), визначеної Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 “Спрощена фінансова звітність”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.01.2011 № 25) зі змінами та доповненнями.
Розроблені електронні форми документів звітності розміщуються на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Інформаційноаналітичне забезпечення > Реєстр форм електронних документів (далі – реєстр) і є доступними для використання як розробникам програмного забезпечення так і платникам податків.
По мірі внесення змін до нормативноправових актів в частині, що стосується подання податкової та іншої звітності, ДПС забезпечує актуалізацію інформації в зазначеному реєстрі, довідниках звітних документів та звітних періодів.
Отже, якщо за звітний (податковий) 2020 рік як додаток до Декларації було подано фінансову звітність мікропідприємства за ідентифікатором форми J0901204/S0111004 та її показники не потребують виправлення, то подавати фінансову звітність мікропідприємства за оновленим ідентифікатором форми J0901205/S0111005 не потрібно.
Категорія 102.20.02
Як показати в додатку 4ДФ результат перерахунку податку
Яким чином у додатку 4ДФ до Розрахунку відображаються результати перерахунку податку на доходи ФО та ПСП, в тому числі річного?
Відповідь: Порядок проведення перерахунку сум доходів та наданих податкових соціальних пільг визначений п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 ПКУ роботодавець платника податку на доходи фізичних осіб зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:
- за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;
- під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ (обмеження щодо застосування податкової соціальної пільги);
- під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.
Підпунктом 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ передбачено, що роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку на доходи фізичних осіб за будьякий період та у будьяких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.
Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будьякого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати (п.п. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
При цьому, якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає переплата податку, то на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов’язання платника податку за відповідний місяць, а при недостатності такої суми – зменшується сума податкових зобов’язань наступних податкових періодів, до повного повернення суми такої переплати.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Результати річного перерахунку сум доходів, нарахованих платнику податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг відображаються роботодавцем у додатку 4 “Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору” (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку.
Згідно з п. 4 розд. IV Порядку графи у рядку 06 розд. I “Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору” додатка 4ДФ до Розрахунку заповнюються, зокрема, наступним чином:
- у графах 3а “Сума нарахованого доходу” та 3 “Сума виплаченого доходу” проставляється сума нарахованого та виплаченого доходу за відповідний звітний період з врахуванням донарахованої суми;
- у графах 4а “Сума нарахованого податку” та 4 “Сума перерахованого податку” проставляється сума податку на доходи фізичних осіб з врахуванням суми недоплати/переплати.
Коригування показників додатка 4ДФ до Розрахунку проводиться у відповідності з п. 10 розд. V Порядку.
Результати річного перерахунку сум доходів, нарахованих платнику податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг необхідно відобразити у додатку 4ДФ до Розрахунку за IV квартал звітного року.
В той же час, податковий агент має право здійснити перерахунок сум доходів, нарахованих платнику податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг за будьякий період та відобразити результати такого перерахунку у додатку 4 ДФ до Розрахунку у кварталі (звітному періоді місяці), в якому проведено такий перерахунок.
Категорія 103.25
Чи включати підприємців до показника працюючих за ЦПД в шапці додатку 4ДФ Обєднаного розрахунку
Чи потрібно відображати в графі “Працювало за цивільноправовими договорами” додатка 4ДФ до Розрахунку кількість ФОП на користь яких виплачувались доходи?
Відповідь: Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Згідно з п. 4 розд. IV до Порядку загальна частина додатка 4ДФ “Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору” (далі –додаток 4ДФ) до Розрахунку містить інформацію про реквізити, де:
у рядку 5 навпроти напису “Працювало за цивільноправовими договорами” проставляється кількість працівників, які працюють за цивільноправовими договорами у звітному періоді, по яких здійснюється нараховування доходу за ознакою доходу “102”.
Відповідно до абзацу четвертого п. 3.3 розд. 3 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286 із змінами та доповненнями, до кількості працюючих за цивільноправовими договорами не належать громадянипідприємці, які виконували роботи згідно з цивільноправовими договорами.
Категорія 103.25
Якими документами підприємцю підтвердити витрати на оплату товарів
Якими документами ФОП може підтвердити витрати з оплати товарів, робіт, послуг (оренди та інше) ФО – продавцю (орендодавцю)?
Відповідь: Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 та п. 177.4 ст. 177 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
При цьому фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет. Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 177.10 ст. 177 ПКУ).
Форма Книги та порядок її ведення, що ведуть фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481 (далі – Порядок).
Водночас п.п. 5 п. 6 Порядку встановлено, що документами, які підтверджують понесені витрати, безпосередньо пов’язані з отриманим доходом, можуть бути платіжні доручення, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують акт оплати товарів, робіт, послуг.
Визначення поняття “первинний документ” наведено в Законі України від 16 липня 1999 року № 996XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, відповідно до яких це документ, створений у письмовій або електронній формі, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційноправового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО, передбачений розд. IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розд. IV ПКУ.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Згідно з п.п. “б” п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Отже фізична особа – підприємець як податковий агент при оплаті товарів, робіт, послуг (оренди та інше) у готівковій формі іншій фізичній особі – продавцю (виконавцю робіт, послуг), що не зареєстрована як самозайнята особа, може підтвердити понесені витрати договорами та актами закупки (виконаних робіт, наданих послуг) складеними на його ім’я та фізичної особи – продавця (виконавця робіт, послуг); платіжними документами, що підтверджують факт утримання ПДФО (військового збору) та перерахування його до бюджету; відомостями з Розрахунку.
З метою приведення у відповідність нормативноправових актів Міністерства фінансів України до ПКУ та Закону України від 14 липня 2020 року № 786IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб підприємців”, Міністерством фінансів України за участю Державної податкової служби України розроблений проєкт наказу “Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність та Порядок її ведення” (далі – Проєкт), яким передбачено затвердження типової форми, за якою здійснюватиметься облік доходів і витрат, та порядку ведення такого обліку для відповідних категорій самозайнятих осіб, а також втрату чинності Наказом № 481. До набрання чинності Проєктом, фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, у тому числі новостворені, на підставі первинних документів можуть продовжувати/вести облік доходів і витрат у Книгах обліку доходів і витрат за попередньо визначеною формою, затвердженою Наказом № 481, без реєстрації у контролюючому органі за місцем свого обліку.
Категорія 104.05
Припинення незалежної профдіяльності: коли подавати декларацію
В який термін особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, зобов’язана подати декларацію про майновий стан і доходи та сплатити ПДФО у разі її припинення?
Відповідь: Відповідно до абзацу першого п.п. 2 п. 11.18 розд. ХI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8ОПП (далі – Заява за ф. № 8ОПП).
Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання (п.п. 4 п. 11.18 розд. ХI Порядку № 1588).
Згідно з п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розд. IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Платники податку на доходи фізичних осіб подають податкову декларацію до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Чинним законодавством не передбачено особливих термінів подання податкової декларації фізичними особами, які подали Заяву за ф. № 8ОПП про припинення незалежної професійної діяльності.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).
Враховуючи викладене, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі її припинення, зобов’язана подати податкову декларацію за результатами звітного року до 1 травня року, що настає за звітним та самостійно сплатити до 1 серпня року, що настає за звітним, суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Категорія 105.09
Робочу зміну закрили в одному смартфоні: як її переглянути в іншому
Чи можливо переглянути закриту робочу зміну в ПРРО, яка була відкрита та закрита на іншому пристрої?
Відповідь: Переглянути закриту робочу зміну в програмному реєстраторі розрахункових операцій (далі – ПРРО), яка була відкрита та закрита на іншому пристрої (ПРРО), на даний час немає можливості оскільки відсутня синхронізація змін з іншими пристроями в програмних рішеннях “ПРРО Каса” та “пРРОсто”, які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі.
Водночас, інші виробники (комерційні) програмних рішень за необхідності можуть налаштувати такий режим для здійснення синхронізації між пристроями (ПРРО) суб’єкта господарювання.
Категорія 109.20
Особливості складання довідки 2 щодо скрапленого газу
Який код УКТ ЗЕД зазначається у довідці про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном) умовний чи за окремими кодами товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД, в т.ч. якщо таке пальне було придбано (ввезено) за окремими кодами товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД?
Відповідь: Підпунктом 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, зокрема, що розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.
Для цілей ст.ст. 230 – 233 ПКУ скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном), інші гази, бутан, ізобутан за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 обліковуються за умовним кодом 2711 у літрах, приведених до температури 15°C, при цьому зазначена норма не поширюється на Закон України від 04 червня 2020 року № 674IX “Про Митний тариф України”.
Для зміни окремих кодів УКТ ЗЕД на умовний код 2711 00 00 00 раніше ввезеного, придбаного або такого, що обліковується на акцизному складі скрапленого газу платником подається заявка на поповнення (коригування) обсягів пального (далі – Заявка) з відміткою “Поповнення (коригування) обсягів пального”.
Форма довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (далі – Довідка) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944 зі змінами та доповненнями (далі – Наказ № 944).
Відповідно до вимог Наказу № 944 у разі якщо протягом звітної доби змінено код УКТ ЗЕД у резервуарі у результаті зміни хімічного складу пального, вносяться два записи:
- у колонці 08.4 таблиці 1 Довідки зазначається реєстраційний номер заявки на поповнення обсягу залишку пального із системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ) , у колонці 08.7 або 08.9 Довідки – обсяг залишку пального за кодом УКТ ЗЕД до зміни хімічного складу пального, у колонці 08.8 або 08.10 зазначається “0”;
- у колонці 08.4 таблиці 1 Довідки зазначається реєстраційний номер заявки на поповнення обсягу залишку пального із СЕАРП та СЕ, у колонці 08.7 або 08.9 Довідки зазначається “0”, у колонці 08.8 або 08.10 Довідки – обсяг пального за кодом УКТ ЗЕД після зміни хімічного складу пального у результаті зміни хімічного складу пального (умовний код 2711 00 00 00).
Отже, у довідці про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/ відпуску) та залишків пального на акцизному складі для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном) зазначається умовний код 2711 00 00 00.
У разі, якщо скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) було придбано (ввезено) за окремими кодами товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД для забезпечення його обліку за умовним кодом, а не кодом товарної підкатегорії, необхідно змінити код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД шляхом подання заявки на поповнення (коригування) обсягів пального з відміткою “Поповнення (коригування) обсягів пального”. Така зміна коду товарної підкатегорії відображається розпорядником у таблиці 1 Довідки.
Категорія 114.11.02