Життя після ПДВ-анулювання: що можна робити, а що ні

З моменту анулювання реєстрації закінчується членство платника в клубі ПДВшників. Однак відлуння цього статусу ще певний час може заявляти про себе знати у вигляді незареєстрованих податкових накладних, залишків коштів на електронному рахунку, неповерненого бюджетного відшкодування тощо. Далі поговоримо про те, що можна робити, а що ні вчорашньому платникові ПДВ.

Реєстрація ПН/РК

У разі анулювання реєстрації варто провести своєрідну інвентаризацію податкових накладних (далі — ПН) та розрахунків коригування (далі — РК). Всі вони повинні бути складені та зареєстровані не пізніше дати анулювання, адже після втрати статусу платника ПДВ включити до ЄРПН названі ПДВшні документи вже не вдасться.

Наталія БОБРИК, консультант газети
“Все про бухгалтерський облік”

Список використаних нормативно-правових актів:

1. ПКУ — Податковий кодекс України.

2. Порядок № 21 — Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну України від 28.01.16 р. № 21.

3. Порядок № 1307 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну України від 31.12.15 р. № 1307.

4. Порядок № 569 — Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.14 р. № 569.

5. Положення № 1130 — Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Мінфіну України від 14.11.14 р. № 1130.

6. ЗІР — Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (http://zir.tax.gov.ua/).