Не пустили податківців на перевірку: чи боятися адмінарешту

У час дії “коронавірусного” законодавства, яке, з одного боку, захищає бізнес від перевірок, зокрема податкових, а з іншого, їх частково дозволяє, платникам податків все ж варто бути готовими до візиту контролерів. Як мінімум, до такої готовності спонукає поява постанови № 89, якою дозволено проведення як документальних планових, фактичних, так і документальних позапланових перевірок платників податків.
Проте передусім слід визначитися, наскільки така готовність є суттєвою у потенційному податковому спорі. Адже оскаржувати законність самої процедури податкової перевірки та отримати у ній позитивний результат куди простіше, аніж сперечатися з податківцями з приводу суті податкових донарахувань, які нерідко сягають сотень тисяч гривень для суб’єкта господарювання. А щоб оскаржувати процесуальну некоректність податкової перевірки, слід бути обізнаним, з чого вона починається. Бо починається вона  часто-густо з неправильної реакції самого платника податків на ініціативи податківців з її проведення. Тому, аби така реакція була правильною, що і забезпечить такому платнику підґрунтя майбутнього успіху у спорі з перевіряльниками,  проаналізуємо зазначені правовідносини.

Богдан ДУТКОВСЬКИЙ,
арбітражний керуючий, адвокат

Список використаних нормативно-правових актів:

1. ПКУ — Податковий кодекс України.

2. КАС — Кодекс адміністративного судочинства України.

3. Порядок адмінарешту — Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затверджений наказом Мінфіну України від 14.07.17 р. № 632.

4. Постанова № 89 — постанова КМУ “Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок” від 03.02.2021 р. № 89.