Приймання товару за кількістю: як не заблукати в трьох соснах

У чинному законодавстві стільки заковик, що бухгалтерові неможливо бодай раз та й не спіткнутися. Тим прикріше, коли наших світлих лицарів обліку й звітності підводять під монастир ще й контрагенти-постачальники. Яскравий приклад — незбіг поставленого товару за кількістю: у документах одне, а за фактом — інше. Наслідків тут не уникнути, тож з’ясуймо все гуртом!

Законодавче підґрунтя

Договір — альфа й омега будь-якого постачання (див. статтю на стор. 7 цього номера). Укладаючи його, належить керуватися нормами двох кодексів — ЦКУ й ГКУ, які закладають юридичні підмурки відносин між постачальником й покупцем¹:

• постачання й збут продукції (як власної, так і придбаної в інших суб’єктів господарювання, провадиться через постачання (ч. 1 ст. 264 ГКУ));
• за договором постачання постачальник зобов’язаний передати (поставити) покупцеві в обумовлений термін товар, а покупець має прийняти товар і оплатити його (ч. 1 ст. 265 ГКУ);
• договір постачання укладають на розсуд сторін (ч. 2 ст. 265 ГКУ);
• законодавство може передбачати особливості постачання певних видів продукції (тут говоримо про держстандарти й технічні регламенти та умови) (ч. 2 ст. 264 ГКУ);
• суб’єкти господарювання реалізують товари негосподарюючим суб’єктам за правилами, передбаченими ЦКУ для договорів купівлі-продажу. До відносин постачання, не врегульованих ГКУ, також застосовують положення ЦКУ про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ГКУ).

Олеся ДЕЙНЕКА,
 консультант газети
“Все про бухгалтерський облік”

#ПрийманняТовару, #активи, #звітність