Щодо зарахування до страхового стажу періоду звільнення від сплати ЄСВ
Коментар редакції опубліковано у газеті “Все про бухгалтерський облік” № 80 за 2021 р. на стор. 18.
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Лист від 01.07.2021 р. № 3637/0/29021/45
Управління нагляду Мінсоцполітики розглянуло лист […] щодо зарахування до страхового стажу для обчислення допомоги по тимчасовій непрацездатності місяців, протягом яких фізичні особи — підприємці були звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок), та повідомляє.
Умови та порядок надання матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, зокрема допомоги по вагітності та пологах, визначає Закон України від 23.09.99 р. № 1105 “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі — Закон № 1105).
Відповідно до статті 19 Закону право на матеріальне забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи.
Статтею 1 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464 “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі — Закон № 2464) визначено, що застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
Законом України від 17.03.2020 р. № 533 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID19)” доповнено пунктами 910—912 розділ VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464.
Відповідно до зазначених змін особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 51 частини першої статті 4 Закону № 2464, тимчасово звільнялися від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року за себе. При цьому положення абзацу другого пункту 2 частини першої статті 7 цього Закону щодо таких періодів для таких осіб не застосовуються.
Законом України від 04.12.2020 р. № 1072 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARSCoV2” пункт 910 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464 доповнено підпунктом 910.1.
Відповідно до зазначених змін тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску фізичні особи — підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої групи платників єдиного податку, в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 1 по 31 грудня 2020 року, з 1 по 31 січня, з 1 по 28 лютого, з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2021 року за себе.
При цьому абзацом другим пункту 910 та абзацом другим підпункту 910.1 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464 визначено, що такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за зазначені у цих пункті та підпункті періоди в розмірах та порядку, визначених Законом № 2464. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб цим Законом.
Право на матеріальне забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом (стаття 19 Закону № 1105).
Однією із умов отримання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду є сплата єдиного внеску у розмірах та у строки, визначені Законом № 2464.
Отже, якщо у місяці настання страхового випадку фізичною особою — підприємцем не сплачено єдиний внесок, така особа втрачає статус застрахованої особи, а відтак право на отримання матеріального забезпечення відповідно до Закону № 1105 за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.
Разом з цим зазначаємо, що положення стосовно зарахування фізичним особам — підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої групи платників єдиного податку, до страхового стажу періодів з 1 по 31 грудня 2020 року, з 1 по 31 січня, з 1 по 28 лютого, з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2021 року, за які вони не сплачували страхові внески на підставі пункту 910.1 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464, передбачено підпунктом 145.1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України від 09.07.2003 р. № 1058 “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду України.
Водночас повідомляємо, що листи Міністерства не є нормативноправовими актами та мають інформаційнорекомендаційний характер.
Заступник начальника Управління — начальник відділу Олена БОБРИК