Поезія. Одна Україна, і тактовна ніжність

---

Я коханковій мачусі капці купляв у розкуту суботу.
Полеро́ нні споди́ , — замуркотіла, — й баранєчу вовну на п’яти. — Он-он, йо́ йки! — мене спрямувала під лікоть вурко́ тка В станіславові* — ра́ ї сирів і грибочків й густих шкіреняток!

— Шкіра, вовна? — я зазнайкувато почав купну честь!
Продавець — легконогий, сухий, а зайняв вітерець:
— У гуцулів, нас, кажуть: не вовна — баранєча шерсть!
— Чи гуцул, пану — не українець? Ви — тільки б’єте́ сь?
А моя:
— Беремо́ ! — І… я навчу тебе й де-чого ще.., —
Вшепотіла мені швидко, та́ ночком і гаряче́ .
І шубовсь коси помахом коллі*** — на ліве плече.

25.11.17 р. (“Одна Україна, і тактовна ніжність”)

* Спід — підошва.
** Станіслав — Івано-Франківськ до 1962 року.
*** Коллі — чудова довгошерста порода собак.

Київський поет Євгеній Юхниця
Щодня о 12:00 нове на сайтi
http://www.poetryclub.com.ua/
Надсилайте свої рiзноманiтнi твори!
Продаж книг поета Є. Юхниці