Інвентаризація дебіторської та кредиторської заборгованості

У статті розглянуто суттєві аспекти інвентаризації дебіторської та кредиторської заборгованості — її завдання, порядок виконання, дії в разі непідтвердження контрагентом акта звірки, правові норми, що стосуються строку позовної давності, ознаки безнадійної заборгованості.

Мета і завдання інвентаризації дебіторської й кредиторської заборгованості

Завдання та порядок проведення інвентаризації дебіторської й кредиторської заборгованості регламентує р. III Положення № 879, за яким інвентаризація заборгованостей включає перевірку розрахунків із:

1) банками;

2) контролюючими органами;

3) структурними підрозділами підприємства, виділеними на окремий баланс;

4) підзвітними особами;

5) особами, винними в нестачах і псуванні цінностей;

6) дебіторами, у тому числі в разі спливу строку позовної давності розрахунків;

7) кредиторами, у тому числі в разі спливу строку позовної давності розрахунків;

8) працівниками з оплати праці, у тому числі депонентської заборгованості;

9) громадянами за соціальними виплатами, визначеними законодавством;

10) виникненням умовних активів та зобов’язань.

Ольга БУЛГАКОВА,
експерт з бухгалтерського обліку
та оподаткування

#інвентаризація, #заборгованість, #витрати

Що потрібно знати бухгалтеру про дебіторську та кредиторську заборгованість

Строки позовної давності

Основна мета інвентаризації дебіторської та кредиторської заборгованості — перевірка строків позовної давності заборгованостей.

Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права чи інтересу (ст. 256 ЦКУ).

Загальна позовна давність — 3 роки (ст. 257 ЦКУ). Вона може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладають у письмовій формі. Але строк позовної давності може бути зменшений за домовленістю сторін (ст. 259 ЦКУ).

Заразом, на думку ВГСУ, угода про збільшення позовної давності може мати не таку формальну форму. Як джерелить п. 3.3 постанови № 10¹, умову про збільшення позовної давності можуть містити як договори купівлі-продажу, поставки, надання послуг тощо, так і окремі документи або листи, телеграми, телефонограми та інші документи, якими обмінювалися сторони і які мають однозначно свідчити про досягнення згоди сторін про збільшення строку позовної давності.\

Ольга БУЛГАКОВА,
експерт з бухгалтерського обліку та оподаткування

² Ця норма суперечить нормі Кодексу України з процедур банкротства (document.vobu.ua/doc/3221), яка діє з 21.10.19 р. У ньому не зафіксовано мінімальний розмір безперечних вимог кредитора.

³ Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.