Дія City: в Україні створюється найпотужніший IT-хаб у Центральній та Східній Європі

Інтерв’ю з Наталею Денікеєвою — керівником Проєктного офісу Дія City, директором Директорату розвитку ІТ-індустрії Міністерства цифрової трансформації України.

Верховна Рада України 15 липня 2021 року ухвалила Закон України “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні” № 1667-ІХ, яким запроваджується правовий режим Дія City та визначаються, зокрема, організаційні й правові засади його функціонування. Розкажіть, будь ласка, чому наразі IT-індустрія в Україні потребує особливої підтримки держави.

Н.Д.: IT-галузь є одним зі стратегічних напрямів розвитку української економіки. Ми маємо великий потенціал: наші фахівці високо цінуються на міжнародному ринку та займають посади в IT-компаніях зі списку Fortune 500. Уже зараз Україна є одним із найбільших експортерів товарів та послуг у сфері IT. Водночас потенціалу галузі вистачає на те, аби стати великим виробником високотехнологічного продукту. Для його ефективної реалізації потрібні особливі умови. У проєкті Дія City зібрано всі необхідні стимули для інтенсивного розвитку галузі, зокрема продуктового сектору: сприятлива податкова система та можливість будувати прозору корпоративну структуру компанії, спрощений доступ до інвестицій, механізми захисту інтелектуальної власності, а також гарантії захисту особи та власності від неправомірного втручання силових структур.

Розвиток IT сформує базис для більш стрімкого переходу до інноваційної, цифрової економіки. У майбутньому це визначить конкуренто­спроможність української економіки у світі.

Які основні цілі запровадження правового режиму Дія City?

Н.Д.: Мета Дія City — дати українським IT-компаніям ефективні інструменти для розвитку та залучення інвестицій, масштабування та підвищення капіталізації. Ми створюємо такі умови, щоб Україна стала конкурентоспроможною юрисдикцією, яку обирають для створення нових компаній та стартапів і відкриття представництв міжнародних компаній.

Умови Дія City матимуть позитивний вплив на:

• ведення технологічного та інноваційного бізнесу;
• залучення інвестицій;
• розвиток цифрової інфраструктури;
• залучення талановитих працівників з усього світу;
• створення вітчизняних інноваційних продуктів (стартапів і продуктових компаній);
• формування в Україні економіки знань.

Який захист та преференції отримають IT-компанії? Зупинімося детальніше, зокрема, на податкових вигодах для резидентів Дія Сity.

Н.Д.: Податковий режим Дія City передбачає сприятливе податкове навантаження на компанії, що поєднується з можливістю будувати прозору корпоративну структуру. Також Дія City вводить низку податкових стимулів для залучення інвестицій. Усе це дозволить індустрії й далі розвиватися у вигідних умовах та відкриє нові можливості для більш активного зростання стартапів і продуктових компаній.

Дія City передбачає такі податкові ставки:

Корпоративний податок для компаній:

• можливість вибирати між податком на прибуток (18%) та податком на виведений капітал (ПнВК) за ставкою 9%.

Для стимулювання інвестицій:

• 0% на дохід фізосіб як дивіденди, які нараховані компанією-резидентом за умови їх виплати не частіше 1 разу на 2 роки;
• податкова знижка (із ПДФО) на суму інвестицій в українські стартапи.

Окрема увага надається також трудовим відносинам, адже Дія City пропонує запровадити нову форму взаємодії зі спеціалістами сфери — GIG-контракти. У чому полягають переваги такого контракту, які соціальні гарантії отримають GIG-спеціалісти?

Н.Д.: GIG-контракт — це цивільно-правовий договір із гнучкими умовами співпраці. Вони є альтернативою роботи за ФОП-моделлю, але, на відміну від договорів із ФОП, GIG-контракти законодавчо передбачають базові соціальні гарантії для спеціалістів. Серед них: відпустка, зокрема у зв’язку з вагітністю та пологами, лікарняні, тривалість робочого дня, мінімальна оплата праці тощо.

Податкове навантаження на GIG-спеціаліста залишається практично на рівні спрощеної си­стеми оподаткування. А саме:

• 5% податку на дохід фізичних осіб;
• єдиний соціальний внесок у розмірі 22% від мінімальної заробітної плати;
• військовий збір у розмірі 1,5%.

У Дія City будуть доступні й інші форми спів­праці з IT-спеціалістами — ФОП та трудові договори. Податкове навантаження — таке саме, що й на GIG-спеціалістів.

Які IT-компанії зможуть стати резидентами Дія City, що входитиме до їх обов’язків та чи можна втратити статус резидента? Хто не зможе скористатися вигодами режиму?

Н.Д.: Резидентами Дія City можуть стати IT-компанії та стартапи, які здійснюють діяльність згідно з переліком напрямків діяльності в межах спецрежиму:

• розробка та тестування програмного забезпечення, включно з виданням комп’ютерних ігор;
• видання та розповсюдження програмного забезпечення (далі — ПЗ), зокрема SaaS;
• навчання комп’ютерній грамотності, програмуванню, тестуванню та технічній підтримці ПЗ;
• digital marketing та Ads із використанням ПЗ, розробленого резидентами;
• R&D (дослідження та розробка) в сфері IT і телеком;
• кіберспорт;
• постачання послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів;
• кібербезпека;
• робототехніка.

Окрім цього, існують певні критерії, яким необхідно відповідати.

Для діючих гравців ринку (ІТ-компаній):

• здійснення визначених законодавством про Дія City видів діяльності;
• 90% доходів — від здійснення цих видів діяльності;
• середня зарплата або винагорода GIG-спеціалістів — не менше €1200;
• +9 працівників та/або GIG-спеціалістів.

Для стартапів:

• здійснення визначених законодавством про Дія City видів діяльності;
• 90% доходів — від здійснення цих видів діяльності;
• річний дохід не більше 7 млн грн;
• зареєстровані не раніше ніж за 24 місяці до дня подання заявки.

Для підтвердження статусу резидента Дія City необхідно надати звіт про відповідність критеріям за перші 3 місяці резидентства (початковий звіт про відповідність), а також аудиторський висновок. Це запобіжник від зловживань спецрежимом та його дискредитації. Водночас стартапи не повинні подавати аудиторський висновок за перші три місяці резидентства. Аудиторський висновок не є повноцінним аудитом — для його підготовки потрібно менше часу, та й коштує він значно дешевше.

Усі компанії подають перший річний звіт про відповідність та аудиторський висновок за період із дня набуття статусу резидента Дія City до 31 грудня відповідного календарного року.

Втрата статусу резидента можлива через декілька причин:

• добровільно за заявою резидента Дія City;
• невідповідність вимогам, установленим для отримання резидентства;
• порушення терміну подання резидентом Дія City звіту про відповідність або аудиторського висновку.

Не зможуть скористатися вигодами спецрежиму компанії, які підпадають під “негативні” критерії. Серед них:

• компанії — нерезиденти України;
• компанії, частка яких належить державі та становить 25%+;
• неприбуткові організації;
• компанії, власники яких не розкриті в ЄДР;
• частка держави-агресора (резидента держави-агресора) у компанії;
• частка держави, яка є у списку FATF, у компанії 25%+;
• компанії під санкціями;
• компанії, визнані банкрутом;
• компанії в стані припинення (окрім перетворення);
• у компанії на 30+ днів прострочені зобов’язання перед бюджетом у розмірі 10+ мінімальних заробітних плат;
• компанії — постачальники послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, порушили встановлені законодавством вимоги, необхідні для надання відповідних послуг;
• компанії з організації та (або) проведення азартних ігор.

Яких змін потребує законодавство України для повноцінної реалізації всіх ініціатив проєкту Дія City?

Н.Д.: Законодавчу базу спецрежиму Дія City формують три документи:

 Базовий Закон України “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні” від 15.07.2021 р. № 1667-IX.

Закон визначає загальні засади функціонування спецрежиму. Також він вводить в українське законодавство елементи англійського права, додаткові механізми захисту прав на інтелектуальну власність, а ще нову форму спів­праці з фахівцями — GIG-контракти. Закон уже набрав чинності в серпні.

•  Податковий законопроєкт № 5376.

Документ передбачає внесення змін до Податкового кодексу України. Його вже прийнято в першому читанні, друге читання заплановане на листопад.

•  “Силовий” закон.

Проєкт “силового” закону — на етапі розробки. Ним ми вносимо зміни до Кримінального процесуального кодексу, задля створення додаткового захисту резидентів від неправомірних дій силових структур.

І наостанок дозвольте поцікавитися: яких, на Вашу думку, позитивних результатів для бізнесу та економіки України загалом від запровадження Дія City слід очікувати вже найближчим часом?

Н.Д.: Ми ставимо перед собою амбітну мету — за 3 роки збільшити частку IT у ВВП країни з нинішніх 4% до 10%. За умови запровадження спецрежиму це абсолютно реальна й досяжна ціль. Ефективні інструменти дадуть змогу галузі розвиватися швидше та якісніше. У результаті: обсяг ринку в короткі терміни може збільшитися з $6 млрд до $16,5 млрд. Кількість робочих місць може зрости до 450 тисяч. 

У довгостроковій перспективі Дія City не лише створить сприятливі умови для розвитку окремої галузі, а й визначить місце України у світовій економіці.

Умови спеціального режиму стимулюватимуть появу в Україні нових стартапів та продуктових компаній. У Дія City вони отримають більше можливостей для залучення інвестицій, масштабування й виходу на первинну публічну пропозицію. Окрім цього, завдяки прозорим правилам гри на український ринок заходитиме все більше міжнародних IT-компаній. Про Україну нарешті говоритимуть не лише як про постачальника IT-сировини, а й знатимуть як успішну високотехнологічну державу.

А коли Дія City продемонструє позитивний вплив низькоподаткової моделі на розвиток галузі та державний бюджет, це може стати пілотним проєктом для трансформації податкової системи та перезапуску економіки загалом й дозволить створити в Україні одні з найкращих у світі умови для ведення бізнесу.

Дякуємо за змістовну розмову!