Лист Міністерства фінансів України “Щодо застосування нормативно-правових документів з бухгалтерського обліку” від 09.12.03 р. № 31-04200-30-5/7021

Міністерство фінансів України у зв’язку із запитами щодо застосування нормативно-правових документів з бухгалтерського обліку повідомляє таке.

Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-XII “Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР” встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території України застосовуються акти законодавства Союзу РСР, які не врегульовані законодавством України.

Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 250, були визначені основні функції, права і обов’язки головного бухгалтера. Питання призначення та звільнення головних бухгалтерів визначені Законом України “Про підприємства” та Законом України “Про господарські товариства”.

Таким чином, законодавством України були врегульовані питання роботи головних бухгалтерів і, відповідно, припинено застосування Положення про головних бухгалтерів, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 24 січня 1980 року № 59.

У зв’язку з прийняттям в Україні нормативно-правових актів, якими врегульовані відповідні питання зі складання первинних документів, ведення регістрів бухгалтерського обліку і застосування кореспонденції рахунків, на території України також не застосовуються:

• Інструкція про застосування єдиної журнально-ордерної форми рахівництва, затверджена Мінфіном СРСР 8 березня 1960 року № 63;
• Інструкція про застосування єдиної журнально-ордерної форми рахівництва для невеликих підприємств та господарських організацій, затверджена Мінфіном СРСР 6 червня 1960 року № 176;
• Інструкція про порядок видачі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей і відпуску їх за довіреністю, затверджена Мінфіном СРСР 14 січня 1967 року № 17;
• Положення з бухгалтерського обліку основних засобів (фондів) державних, кооперативних (крім колгоспів) та громадських підприємств і організацій, затверджене Мінфіном СРСР 7 травня 1976 року № 30;
• Основні положення по інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків, затверджені Мінфіном СРСР 30 грудня 1982 року № 179;
• Положення про документи та документообіг в бухгалтерському обліку, затверджене Мінфіном СРСР 29 липня 1983 року № 105;
• План рахунків бухгалтерського обліку виробничо-господарської діяльності об’єднань, підприємств і організацій та Інструкція по його застосуванню, затверджені наказом Мінфіну СРСР 28 березня 1985 року № 40;
• Типова інструкція про порядок списання непридатних будинків, споруд, машин, устаткування, транспортних засобів та іншого майна, що відноситься до основних засобів (фондів), затверджена Мінфіном СРСР та Держпланом СРСР 1 липня 1985 року № 100.

Аналітичний облік основних засобів в розрізі груп, визначених пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92, здійснюється з використанням Державного класифікатора України “Класифікація основних фондів”, затвердженого наказом Державного комітету метрології, стандартизації та сертифікації від 19 серпня 1997 року № 507.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99, відпуск цінностей, у тому числі на відповідальне зберігання, на комісію, зворотної тари і техніки з ремонту здійснюється за довіреністю одержувачів. Відповідно до пункту 13 зазначеної Інструкції без довіреності може здійснюватися відпуск цінностей при централізовано-кільцевих перевезеннях. Для цілей цієї Інструкції під централізовано-кільцевими перевезеннями розуміються перевезення, за якими вантажовідправником (товаровиробником, товаропостачальником тощо) здійснюється систематичне завезення товарно-матеріальних цінностей за узгодженими на певний період параметрами (кількість, асортимент, час тощо) на адресу одного або більше замовників (юридичних осіб або їх відділень, дільниць, філій).

Сума процентів, умовно нарахованих відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” на суму поворотної фінансової допомоги, в бухгалтерському обліку не відображається, оскільки:

• відповідно до статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік господарських операцій ведеться на підставі первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій;
• згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” та 15 “Дохід”, затвердженими наказами Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87 і від 29 листопада 1999 року № 290, відповідно, зобов’язанням визнається заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди, а доходом — збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які приводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників), включаючи проценти як плату за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 18 “Будівельні контракти”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2001 року № 205, валова заборгованість за роботи за будівельним контрактом на дату балансу визначається додаванням до вартості незавершеного виробництва (сальдо субрахунку 230) сальдо субрахунку 238 та вирахуванням сальдо субрахунку 239 в розрізі будівельних контрактів. До складу витрат за будівельним контрактом включається вартість використаних на виконання будівельного контракту матеріальних ресурсів (матеріалів, конструкцій тощо). Вартість залишку матеріальних ресурсів на об’єкті будівництва для наступного використання на виконання будівельного контракту та сума авансів, наданих субпідрядникам, відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87, відображаються відповідно у статтях “Виробничі запаси” і “Дебіторська заборгованість за виданими авансами” розділу II активу Балансу (форма № 1).

Кредитове сальдо поточного рахунка, що утворюється за позикою овердрафт, відображається на підставі виписки банку за кредитом рахунку 31 “Рахунки в банках” і відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 “Баланс” у статті “Короткострокові кредити банків” розділу IV пасиву Балансу (форма № 1).

Передана за договорами купівлі-продажу покупцям продукція (товари, інші активи) на правах власності з припиненням (втрачанням) підприємством-продавцем управління та контролю за переданою продукцією та з встановленням достовірної оцінки виручки відображається визнанням доходу від реалізації і дебіторської заборгованості. Якщо обставини засвідчують і професійним судженням підтверджують невпевненість одержання доходу (непогашення дебіторської заборгованості), то створюється резерв сумнівних боргів. При цьому раніше визначений дохід не коригується на суму визнаної сумнівної заборгованості за передану за договором купівлі-продажу продукцію (товари, інші активи).

Заступник Міністра А. І. МЯРКОВСЬКИЙ

#лист, #бухоблік