Як захистити свої гроші від шахраїв в Інтернеті: поради Держспецзв’язку, НБУ та Кіберполіції

1. Можливий сценарій злочину

Знайома людина просить позичити грошей в особистому повідомленні в месенджері соціальної мережі.
Це може бути хтось, з ким ви давно не спілкуєтесь.

Що робити:

Зв’язатися з людиною через інший канал (телефоном, поштою, іншим месенджером) і запитати про повідомлення.

Якщо людина не надсилала повідомлення:

• розповісти, що її акаунт зламали;
• порадити змінити пароль до месенджера та увімкнути двофакторну автентифікацію;
• попросити повідомити про інцидент Кіберполіцію та CERT-UA.

2. Можливий сценарій злочину

Повідомлення в месенджері або пост у соцмережах про надання фінансової допомоги, яку може отримати будь-хто. Гроші пропонують нібито від імені державних, міжнародних установ або банків. Повідомлення містить посилання на чат-бот або сайт, де можна дізнатися додаткову інформацію.

Що робити:

• отримувати інформацію, особливо  щодо фінансових виплат, лише з офіційних джерел;
• не переходити за сумнівними посиланнями;
• не повідомляти конфіденційної інформації стороннім (дані картки, логін  та паролі до онлайн-банкінгу тощо);
• якщо особисту (персональну) інформацію розголошено, звернутися до банку та заблокувати картку;
• у разі підозри шахрайських дій негайно повідомити правоохоронні органи.

3. Можливий сценарій злочину

Повідомлення про евакуаційний рейс за умови передоплати.

Що робити:

• перевіряти інформацію про евакуаційні рейси, гуманітарні коридори необхідно тільки на офіційних ресурсах;
• якщо можливо, обирати післяплату евакуаційних перевезень;
• якщо ви стали жертвою шахрайства, заповніть форму на сайті Кіберполіції.

4. Можливий сценарій злочину

Продаж в Інтернеті неіснуючих товарів за передплатою.

Що робити:

• купуйте та сплачуйте лише на перевірених сайтах, у разі сумнівів надайте перевагу післяплаті;
• для онлайн-шопінгу відкрийте віртуальну картку і переказуйте на неї лишень суму, необхідну для оплати;
• не повідомляйте нікому термін дії картки, CVV та PIN-код;
• у разі купівлі на платформі оголошень обговорюйте деталі угоди тільки в чаті цієї платформи та не переходьте у сторонні месенджери;
• перевіряйте правильність назви необхідного сайту: один непомітний символ на панелі адреси може означати, що ви потрапили на фішинговий ресурс.

5. Можливий сценарій злочину

Псевдопокупець запитує реквізити картки для оплати за товар на дошці оголошень і називає час здійснення переказу. У зазначений час напарник зловмисника під виглядом працівника служби безпеки банку телефонує і повідомляє, що для зарахування грошей необхідно активувати платіжну картку. Ви диктуєте потерпілим реквізити підконтрольних рахунків, видаючи їх за коди активації картки.

Що робити:

• не повідомляйте стороннім данні картки або дані, що можуть бути використані для підтвердження платежів;
• не виконуйте жодних операцій з “верифікації” карти;
• у разі сумнівів зверніться до банку за телефоном, зазначеним на звороті картки, й уточніть інформацію;
• якщо стали жертвою злочину в Інтернеті, заповніть форму на сайті Кіберполіції.

6. Можливий сценарій злочину

Розсилання повідомлень начебто від офіційних установ про збір коштів на підтримку ЗСУ тощо.

Що робити:

• переказуйте гроші лише через офіційні фонди, благодійні організації або людям, яких ви знаєте особисто чи яким довіряєте;
• не переходьте за сумнівними посиланнями;
• не зазначайте на сторонніх ресурсах даних вашої банківської картки.

7. Куди та як повідомляти
про злочинців (фото, посилання
на ресурс, аудіо-, відео- тощо)

Адміністрацію месенджера — про користувачів, які порушують закон.

Telegram

Натисніть на повідомлення — оберіть “Повідомити” — опишіть причину (якщо фішинг — “інше” — “Фішинг”).

WhatsApp

Натисніть на повідомлення і кілька секунд утримуйте — оберіть у правому верхньому кутку три крапки — натисніть  “Поскаржитись”.

Кіберполіцію, якщо стали жертвою злочину в Інтернеті.

CERT-UA — про фішинг, зловмисне ПЗ, кібератаки.

За інформацією Держспецзв’язку