Чи потрібна взаємодія між касами підприємства

ТОВ зареєстровано в м. Суми й має АЗС в Сумах і Полтаві, на яких застосовують РРО. У період воєнного стану інкасацію здійснюємо самотужки: виторг, одержаний на АЗС у Сумах, здаємо до відділення місцевого банку, а кошти, виручені на полтавській АЗС, — до банківської установи в м. Полтава.

Запитання з редакційної пошти

Як випливає із запитання читача, в офісі ТОВ здійснюють готівкові розрахунки, оскільки там ведуть касову книгу, яку називають загальною (про неї важлива розмова попереду). Сам офіс знаходиться в м. Суми.

Окрім офісу, в м. Суми розміщено АЗС, яка є відокремленим підрозділом, власне, як і АЗС, що працює в м. Полтава.

Нагадаємо, що відповідно до пп. 2 п. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.17 р. № 148 (далі — Положення № 148), відокремлені підрозділи — філії, представництва, відділення, наділені частиною майна господарських організацій у разі здійснення щодо цього майна права оперативного використання чи іншого речового права, передбаченого законодавством України, та інші структурні підрозділи (стаціонарні або пересувні), де реалізують товари, надають послуги та провадять розрахункові операції.

Як бачимо, АЗС, що належать підприємству, повністю відповідають наведеному терміну.

Водночас понять “каса підприємства” та “загальна касова книга” в Положенні № 148 немає. Цей нормативно-правовий акт оперує, так би мовити, нейтральними термінами “каса” і “касова книга”, які прямо не пов’язано з офісом підприємства чи його відокремленими підрозділами.

Судіть самі. Згідно з пп. пп. 8, 9 п. 3 Положення № 148:

• каса — приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівки, інших цінностей, касових документів;
• касова книга — документ установленої форми, що застосовують для первинного обліку готівки в касі.

Тобто наявність у певному фізичному місці готівкових розрахунків, зберігання готівки та касових документів — це ознаки каси, де б вона не знаходилася — в офісі ТОВ чи в його від­окремлених підрозділах. Єдина істотна різниця між готівковими розрахунками офісу та АЗС в їх суті: на АЗС проводять розрахунки, пов’язані з реалізацією товарів (пального), а в офісі — не пов’язані з такою реалізацією (наприклад, виплата зарплати, проведення інших виплат працівникам підприємства на кшталт матеріальної допомоги, видачі підзвітних коштів та приймання їх невитрачених залишків тощо).

Проте вся готівка, яку одержують каси офісу та АЗС (незалежно від характеру готівкових розрахунків), — це виручка. Адже пп. 4 п. 3 Положення № 148 визначено, що готівкова виручка (готівка) — сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна. Виручку належить оприбуткувати, себто внести до касової книги або відобразити у фіскальному звітному чеку/електронному фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції в повній сумі в день її фактичного одержання (пп. 18 п. 3, абз. 1 п. 11 Положення № 148). Отже, ТОВ має три самостійні каси. Не виникає сумнівів щодо обов’язковості ведення касової книги в офісі ТОВ, проте її ведення на АЗС не таке очевидне.

Відповідно до п. 39 Положення № 148 від­окремлені підрозділи підприємств, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або розрахункових книжок та веденням книг обліку розрахункових операцій (далі — КОРО), але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, касової книги не ведуть. Проте це не означає заборону її вести. Навпаки.

У тому-таки п. 39 Положення № 148 зазначено, що відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з видачі готівки на виплати, пов’язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу. Одначе навіть якщо подібних виплат немає і відокремлений підрозділ здійснює лише розрахункові операції, пов’язані з реалізацією товарів (АЗС продає пальне), то у розглянутому випадку на АЗС, що працює в Полтаві, без касової книги у від­окремленому підрозділі не обійтися.

Оскільки ми довели, що за наявності готівкових розрахунків, зберігання готівки та касових документів на АЗС тут “автоматично” виникає окрема каса, то уповноважені вести касову роботу особи мають знати про те, що відповідно до п. 26 Положення № 148 готівку з кас видають за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями¹.

Отже, оскільки АЗС в м. Полтава здає виручку до місцевого відділення банку самотужки, то на особу, якій довірено відвозити виручені кошти до банку, треба складати видатковий касовий ордер. Без такого ордера переміщати виручку з каси АЗС не можна.

Тут маємо зауважити особливості оформлення видаткового ордера на суму готівки, належної до здачі в банк: відповідно до абз. 5 п. 32 Положення № 148 у ньому не заповнюють реквізитів “Одержав”, “Дата”, “Сума”, “Підпис одержувача”, дані документа, що засвідчує особу отримувача.

Таким чином, полтавська АЗС має вести касову книгу для обліку касових ордерів (видаткових та прибуткових, за якими треба оприбутковувати одержану через РРО виручку).

Нагадаємо, згідно з абз. 2 п. 11 Положення № 148 оприбуткуванням готівки в касах від­окремлених підрозділів підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень саме в касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Щодо відображення виручки полтавської АЗС у касовій книзі офісу, то цього робити не можна, оскільки вона до офісу не потрапляє.

Тетяна СУШАЛЬСЬКА,
консультант газети
“Все про бухгалтерський облік”

#торгівля, #ТОВ, #каса, #РРО