Невчасна реєстрація ПН без ПДВ та тих, що не видаються отримувачу: які штрафи діють з 23.05.2022 р.
Застосування штрафних санкцій після набрання чинності Законом № 466-ІХ виключає можливість застосування пункту 73 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України, який стосується перерахунку вже застосованих станом на 23 травня 2020 року штрафних санкцій. Правомірним є застосування штрафних санкцій за нереєстрацію податкових накладних за операціями без надання накладної отримувачу (покупцю), які не підпадають під винятки, встановлені пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України в редакціях як до, так і після 23 травня 2020 року, в розмірі 50% від суми податку на додану вартість.
19 жовтня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року у справі № 600/2658/20-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест Альянс” до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Обставини справи
Здійснені операції оподатковувалися податком на додану вартість, відображеним у звітності платника. Податкові накладні не надавалися покупцю, не були складені за операціями, звільненими від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, а також не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, які були здійснені в липні, серпні, вересні 2017 року, і станом на час розгляду справи судами попередніх інстанцій. Податкове повідомлення-рішення було прийнято 09 липня 2020 року, тобто штрафні санкції були застосовані після набрання чинності Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві” (далі — Закон № 466-ІХ).
Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду, повністю задовольнив позов. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що для звільнення від відповідальності, встановленої пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов’язкових складових: (1) податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) (2) та має бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. З моменту набрання чинності Законом № 466-ІХ та станом на час ухвалення судового рішення, контролюючий орган не виконав вимог абзацу другого пункту 73 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України, оскільки не відкликав податкове повідомлення-рішення та не прийняв нове про застосування штрафу у розмірі, визначеному згідно з абзацом першим пункту 73 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України.
Застосовуючи висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 73 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України до спірних у цій справі правовідносин (у постанові від 29 липня 2020 року у справі № 440/813/19), суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що такий висновок висловлено у справах, предметом спору у яких були податкові повідомлення-рішення, прийняті до моменту набрання чинності Законом № 466-ІХ.
Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасувавши оскаржувані судові рішення та ухваливши нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог.
Оцінка суду
Дата прийняття податкових повідомлень-рішень є істотною обставиною, яка впливає на умови застосування пункту 73 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України та здійснення перерахунку вже застосованих штрафних санкцій. Пунктом 73 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України законодавець запровадив ретроспективні положення (у період з 01 січня 2017 року до 23 травня 2020 року — дати набрання чинності Законом № 466-ІХ), за наведених у цій же нормі умов, щодо перерахування вже застосованих штрафних санкцій за нереєстрацію податкових накладних за операціями без надання накладної отримувачу (покупцю). У внесених змінах до пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України такий вид накладної не знайшов своє відображення з-поміж тих накладних, за нереєстрацію яких штрафні санкції застосовуються в меншому розмірі та/або не застосовуються взагалі.
Застосування штрафних санкцій після набрання чинності Закону № 466-ІХ виключає можливість застосування пункту 73 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України, який стосується перерахунку вже застосованих станом на 23 травня 2020 року штрафних санкцій.
Пункт 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України в редакції, чинній до 23 травня 2020 року, а також після цієї дати, встановлює відповідальність за нереєстрацію податкової накладної (крім тих, які визначені цією нормою) у вигляді застосування штрафних санкцій в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. Правомірним є застосування штрафних санкцій за нереєстрацію податкових накладних за операціями без надання накладної отримувачу (покупцю), які не підпадають під винятки, встановлені пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України в редакціях як до, так і після 23 травня 2020 року, в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 600/2658/20-а можна ознайомитися за посиланням.
#ПДВ, #ПодатковаНакладна, #штрафи