Про наслідки винесення податкового повідомлення-рішення форми “П”
Винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення форми “П” (що є наслідком складання акта перевірки, проведеної в межах 1095 днів і яким зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток) відповідає вимогам пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України як таке, що зумовлює вимогу здійснити виправлення в показниках податкової звітності з податку на прибуток у частині завищеної суми від’ємного значення об’єкта оподаткування.
17 травня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2021 року у справі № 160/12944/20 за позовом Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Обставини справи
Контролюючий орган провів перевірку, за результатами якої прийняв податкове повідомлення-рішення форми “П”, яким було зменшено суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток. Податковий орган уточнив, що поняття “сума від’ємного значення об’єкту оподаткування по податку на прибуток” відмежовується від поняття “грошове зобов’язання”, оскільки перше поняття позбавлене основної ознаки “грошового зобов’язання”, тому “сума від’ємного значення об’єкту оподаткування по податку на прибуток” не є грошовими коштами, які необхідно сплатити до відповідного бюджету. Платник звернув увагу на прийняття податкового повідомлення-рішення поза межами строку, передбаченого пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду, задовольнив позов частково. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що податкове повідомлення-рішення було прийняте поза межами строку, передбаченого пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України.
Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасувавши судове рішення суду апеляційної інстанції та направивши справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Оцінка суду
У зв’язку із завищенням від’ємного значення фінансового результату до оподаткування (збиток) за результатами складання повідомлення-рішення форми “П”, у платника не виникає обов’язок зі сплати грошових зобов’язань у зв’язку з порушенням вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Ця форма повідомлення-рішення лише доводить до відома платника встановлений контролюючим органом під час проведення перевірки факт завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток.
Винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення форми “П” (що є наслідком складання акта перевірки, проведеної у межах 1095 днів, і яким зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток), відповідає вимогам пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України як таке, що зумовлює вимогу здійснити виправлення у показниках податкової звітності з податку на прибуток в частині завищеної суми від’ємного значення об’єкта оподаткування. На підставі податкового повідомлення-рішення форми “П” платник має врахувати зазначену суму завищення, формуючи показники в наступних податкових (звітних) періодах.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 17 травня 2022 року у справі № 160/12944/20
можна ознайомитися за посиланням.
#ПодатковеПовідомлення, #перевірки, #ПодатокНаПрибуток