Про порядок погашення податкового боргу з урахуванням принципу збереження цілісних майнових комплексів підприємств

26 липня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року у справі № 808/1699/17 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області до Запорізької обласної ради, за участі третіх осіб на стороні відповідача: Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради, Запорізької обласної державної адміністрації, про звернення стягнення податкового боргу на кошти Запорізької обласної ради, в управлінні якої перебуває Комунальне підприємство “Облводоканал”.

Обставини справи

Контролюючий орган здійснив заходи з погашення податкового боргу платником, але інкасові доручення були повернуті без виконання у зв’язку з відсутністю коштів на рахунках боржника у банках. У зв’язку з відсутністю коштів для погашення податкового боргу та майна, що може бути відчужено, відповідно до пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу України до Запорізької обласної ради було направлено подання про виділення коштів на погашення податкового боргу комунального підприємства, але не було прийнято позитивного рішення щодо виділення коштів на погашення податкової заборгованості.

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, відмовив у задоволенні позову. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що матеріалами справи підтверджується наявність податкового боргу у платника за визначеними в позові зобов’язаннями, але в інших розмірах. Контролюючий орган не надав доказів наявності обов’язкових передумов застосування механізму стягнення податкового боргу, встановленого статтею 96 Податкового кодексу України. Тому, не вживши заходів для стягнення податкового боргу, врегульованих статтями 88, 89, 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган передчасно звернувся до суду з позовом відповідно до статті 96 цього Кодексу.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення — без змін.

Оцінка суду

Керуючись загальними принципами трактування приписів законодавства та з урахуванням специфіки дії норм спеціального законодавства, норми законів передбачають особливий порядок погашення податкового боргу з урахуванням принципу збереження цілісних майнових комплексів підприємств та участі у процесі погашення органів виконавчої влади, до сфери управління яких належить платник.

Якщо сума отриманих податковим органом коштів від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства є меншою, ніж сума податкового боргу, або у разі відсутності в комунального підприємства майна, що відповідно до законодавства може бути внесено в податкову заставу та відчужено, у контролюючого органу виникає право на звернення до органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке комунальне підприємство, з поданням про прийняття одного із рішень, перелічених у статті 96 Податкового кодексу України. У разі неотримання відповіді у визначений законом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні вимог — виникає право звернутися до суду з позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти органу, в управлінні якої перебуває боржник.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 26 липня 2022 року у справі № 808/1699/17
можна ознайомитися за посиланням.

#ПодатковийБорг, #майно