Про максимальну добову розбіжність між показами лічильника сумарного обліку нафтопродуктів і даними звітних документів РРО
Після оприбуткування нафтопродуктів дані лічильника сумарного обліку паливно-роздавальних колонок, система керування паливно-роздавальними колонками та реєстратори розрахункових операцій діють як одне ціле, а розбіжність між ними не повинна становити більш ніж 0,1%. Дані про пальне, оприбутковане згідно з даними бухгалтерського обліку, мають відповідати даним реєстратора розрахункових операцій, який є носієм доказової інформації про обіг пального на АЗС.
8 лютого 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сокар Петролеум” на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року й ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2017 року у справі № 823/2062/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сокар Петролеум” до Державної податкової інспекції у місті Черкаси Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення.
Обставини справи
Було проведено фактичну перевірку АЗС щодо додержання законодавчих вимог під час здійснення оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. Було складено акт про порушені вимоги пункту 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, що виражалося у порушенні ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації як надлишок дизельного палива в кількості 242,55 л загальною вартістю 5 091,12 грн.
В акті перевірки була відсутня інформація щодо наявності розбіжностей між даними Х-звіту реєстратора РРО, видрукуваного на момент перевірки, та фактичними залишками нафтопродуктів на АЗС, визначених шляхом інвентаризації цих залишків. Податковий орган не зафіксував факт реалізації необлікованого товару, а послався лише на порушення порядку обліку товару за місцем реалізації. У період проведення фактичної перевірки не проводилася інвентаризація залишку нафтопродуктів в резервуарах, оскільки відсутні форми №3-HП, № 7-HП, № 23-HП, акт інвентаризації форми № 20-HП, порівняльні відомості результатів інвентаризації нафтопродуктів форми № 27-HП, відомості наявності нафтопродуктів в технологічних трубопроводах форми № 35-HП, а також підписи всіх членів інвентаризаційної комісії, обов’язкових під час проведення інвентаризації.
Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 31 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2017 року, повністю відмовив у задоволенні позову. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки під час проведення перевірки було встановлено наявність на АЗС необлікованих нафтопродуктів, то в контролюючого органу були наявні правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у розмірі 10182,24 грн.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення — без змін.
Оцінка суду
Після оприбуткування нафтопродуктів дані лічильника сумарного обліку паливно-роздавальних колонок, система керування паливно-роздавальними колонками та реєстратори розрахункових операцій — діють як одне ціле, а розбіжність між ними не повинна становити більш ніж 0,1%. Дані про пальне, оприбутковане згідно з даними бухгалтерського обліку, мають відповідати даним реєстратора розрахункових операцій, який є носієм доказової інформації про обіг пального на АЗС.
Належним і правомірним способом перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів є визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС, та кількістю реалізованих нафтопродуктів як зіставлення даних обліку звітів АЗС за формою № 16-HП та № 17-НП, даних РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах. Якщо різниця показників є меншою ніж кількість фактично наявного в резервуарах пального, то відбувається реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку.
Виявлення необлікованого товару можливе не лише шляхом проведення інвентаризації та складення відповідних форм № 3-HП, № 7-HП, № 23-HП, акта інвентаризації форми № 20-HП, порівняльної відомості результатів інвентаризації нафтопродуктів форми № 27-HП, відомості про наявність нафтопродуктів в технологічних трубопроводах форми № 35-HП. Порядок інвентаризації, який стосується проведення внутрішньої інвентаризації нафтопродуктів на підприємствах після призначення розпорядчим документом керівника підприємства інвентаризаційної комісії та встановлення ним термінів початку та завершення робіт з інвентаризації, — не пов’язаний з проведенням інвентаризації у разі проведення фактичної перевірки контролюючими органами та не може застосовуватися в межах таких правовідносин.
Детальніше з текстом
постанови Верховного Суду від 8 лютого 2022 року
у справі № 823/2062/16
можна ознайомитися за посиланням.
#пальне, #бухоблік