ІПК ДПСУ від 28.12.2022 р. № 2399/ІПК/99-00-21-03-02-06 “Щодо окремих питань, пов’язаних із постачанням програмної продукції”
Державна податкова служба України розглянула звернення фізичної особи — підприємця (далі — Підприємець) від 05.12.2022 № 01/12 (вх. ДПС № 2771/ІПК/6 від 05.12.2022) щодо окремих питань, пов’язаних із постачанням програмної продукції, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Підприємець має намір у 2023 році здійснювати операції з постачання програмної продукції.
З огляду на викладене, Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1) і 2) чи поширюватимуться норми, визначені пунктами 186.3 (у тому числі підпунктом “а”) і 186.4 статті 186 розділу V ПКУ, на операції з постачання програмної продукції;
3) щодо визначення місця постачання для операцій з передачі права власності на програмну продукцію;
4) чи будуть об’єктом оподаткування ПДВ операції резидента з постачання нерезиденту програмної продукції?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.2 і 5.3 статті 5 розділу І ПКУ у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Термін “комп’ютерна програма” визначено у Законі України від 23 грудня 1993 року № 3792-ХІІ “Про авторське право і суміжні права”, зі змінами і доповненнями, а саме під комп’ютерною програмою розуміється набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп’ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об’єктному кодах).
Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу II ПКУ.
Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, далі — Закон № 996).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами “а” і “б” пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.
Для товарів місце їх постачання визначається згідно з пунктом 186.1 статті 186 розділу V ПКУ.
Для послуг місце їх постачання визначається згідно з пунктами 186.2—186.4 статті 186 розділу V ПКУ.
Пунктом 261 і підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим — сьомим підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ.
Враховуючи викладене та виходячи з аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що платники податків під час визначення порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку — превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996)). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.
Щодо питань 1—3
Для цілей оподаткування ПДВ програмна продукція розглядається як товар та, відповідно, при здійсненні операцій з постачання програмної продукції (у тому числі передачі права власності на програмну продукцію) місце її постачання необхідно визначати згідно з пунктом 186.1 статті 186 розділу V ПКУ. Норми пунктів 186.2—186.4 статті 186 розділу V ПКУ, що регулюють визначення місця постачання для послуг, на вказані вище операції не поширюються.
Щодо питання 4
Якщо місце постачання резидентом (платником ПДВ) програмної продукції нерезиденту згідно з пунктом 186.1 статті 186 розділу V ПКУ буде визначено на митній території України, то операція резидента (платника ПДВ) з постачання такої програмної продукції нерезиденту буде об’єктом оподаткування ПДВ та починаючи з 01.01.2023 підлягатиме оподаткуванню ПДВ за ставкою 20 відсотків.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II ПКУ).
#ПрограмнаПродукція, #ПДВ