Чи знадобиться РРО платіжній установі
Ситуація: ТОВ подало пакет документів до Нацбанку з метою авторизації, набуття статусу платіжної установи та отримання розширеної ліцензії на надання фінансових послуг.
ЗАПИТАННЯ:
1) Чи можна вважати банківськими операціями платіжні операції із зарахування готівкових коштів на платіжний рахунок користувача, їх зняття з такого рахунку, виконання платіжних операцій із власними коштами користувача з рахунку користувача на рахунок споживача, а також платіжних операцій між власними рахунками користувача відповідно до п. 2 ст. 9 Закону про РРО?
2) Чи потрібно проводити зазначені операції через РРО/ПРРО?
АРГУМЕНТОВАНА ВІДПОВІДЬ ДСПУ:
З тексту звернення встановлено, що зазначені запитання виникли у ТОВ зв’язку із введенням у дію 01.08.2022 р. Закону України “Про платіжні послуги” від 30.06.2021 р. № 1591-ІХ (далі — Закон № 1591) та внесенням у зв’язку з цим змін до Закону про РРО та Закону України “Про банки та банківську діяльність” від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ (далі — Закон № 2121).
Законом № 1591 до чинної редакції Закону про РРО внесено лише технічні правки, якими враховано нову термінологію, що використовується в Законі № 1591, котрі не не стосуються до суті процесів, які регулюються Законом про РРО. Ухвалення Закону № 1591 не впливає та загалом не могло вплинути на обсяг обов’язків суб’єктів господарювання щодо застосування ПРРО/РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а норми Закону № 1591, які на думку ТОВ призводять до неоднозначного трактування норм прямої дії Закону про РРО, жодним чином не регулюють процеси здійснення розрахункових операцій у разі продажу товарів, робіт та послуг. Припущення щодо зміни кола обов’язків із питань застосування ПРРО/РРО є хибним.
Окрім того, також хибним є як припущення ТОВ щодо належності платіжних операцій, як різновиду фінансових послуг до банківських, лише за назвою операцій, так і припущення щодо рівності прав та обов’язків банків та небанківських надавачів фінансових платіжних послуг.
Водночас юрособа отримує право надавати фінансові платіжні послуги відповідно до низки нормативно-правових актів НБУ. Заразом фінансова установа, яка не має ліцензії НБУ на здійснення діяльності у сфері фінансових послуг, не отримує статусу банку. Небанківська фінансова установа (у т.ч. платіжна установа, що набула статус фінансової) є суб’єктом господарювання — юрособою, платником податків на загальній системі оподаткування, яка здійснює не банківську, а підприємницьку (господарську) діяльність на ринку фінансових послуг, з метою отримання прибутку.
Також звертаємо увагу, що податкове і пов’язане з ним інше законодавство та законодавство сфери фінансових (платіжних) послуг є дотичними, але не тотожними, а тому регулюють різні сфери побутових, суспільних та господарських відносин. Як результат, виконання вимог податкового законодавства не звільняє учасників платіжних (фінансових) послуг від виконання вимог законодавства банків і навпаки.
Як відповідь на запитання 1, повідомляємо, що в розумінні Закону про РРО банківські операції можуть проводитися лише банками.
Як відповідь на запитання 2, інформуємо, що ДПС не контролює технологічних процесів та порядку виконання платіжних операцій щодо зарахування на або зняття готівкових коштів із платіжних рахунків користувачів, а забезпечує контроль за належним застосуванням ПРРО/РРО під час приймання небанківськими фінансовими (платіжними) установами готівки для зарахування на платіжні рахунки та видачі готівкових коштів у пунктах надання фінансових (платіжних) послуг, що є їх обов’язком, відповідно до норм прямої дії Закону про РРО.
Заразом виконання платіжних операцій із власними коштами користувача на рахунках не мають ознак розрахункової операції та не потребують застосування ПРРО/РРО у разі здійснення платіжних операцій такими користувачами.
ІПК ДПСУ від 17.01.2023 р. № 109/ІПК/99-00-07-04-01-06
#РРО, #ТОВ, #ПлатіжніОперації