Кого штрафують за перенавантаження авто: перевізника, замовника чи вантажовідправника
Підприємство — перевізник (платник податку на прибуток та ПДВ). Нещодавно стикнулися з такою ситуацією: водій був у рейсі, машину завантажили товаром з надлишковою вагою. В дорозі водія оштрафували. Ми вважаємо, що це не наша провина і не водія. Хочемо виставити претензію замовнику перевезення.
Чи ми маємо рацію? Кого за законом мають штрафувати у випадку, коли відправляється перевантажене авто з товаром: перевізника, замовника чи, можливо, вантажовідправника?
Запитання з редакційної пошти
ВІДПОВІДЬ: За перевантажене авто штрафують (від 8500 до 34000 грн залежно від розміру перевантаження) саме перевізника. Пояснимо.
Винен один — і це перевізник
Справді, перевантаження автомобіля — не провина водія (тільки якщо він не ФОП-перевізник, але це не наша ситуація), оскільки учасниками перевезення вантажу є власник вантажу, перевізник, водій, вантажоодержувач, вантажовідправник, а в окремих випадках ще й експедитор.
Але за порушення норм і руйнування доріг відповідальність в Україні покладено тількина перевізника, який за фактом може навіть не знати, що машину (фуру) завантажили товаром більшої ваги, ніж зазначено в документах. Адже здебільшого вантаж розміщує вантажовласник або уповноважена ним особа. Однак за законодавством відповідальність за здійснення перевезень вантажів понад дозволених нормативів держава покладає лише на перевізника.
Згідно зі ст. 60 Закону про автотранспорт за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовують адміністративно-господарські штрафи за перевищення:
- встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно під час перевезення вантажу без відповідного дозволу — 8500 грн;
- понад 10%, але не більше 20% — 17000 грн;
- понад 20%, але не більше 30% — 34000 грн;
- понад 30% — 51000 грн.
Рух з “перевагою” можливий лишень за наявності у перевізника спецдозволу Нацполіції (ч. 2 ст. 29, абз. 7 ч. 1 ст. 523 Закону про дорожній рух). Граничні параметри фактичної маси (тобто ваги) транспортного засобу для його руху автодорогами щодо типів транспортних засобів наведено в пп. “б” пп. 22.5 р. 22 “Перевезення вантажу” ПДР. Ці розміри штрафів продубльовано1 і в ч. 2 ст. 1321 КпАП як адмінштрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
1 Окрім того, ч. 2 ст. 1321 КпАП передбачено відповідальність за ухилення або відмову від проходження габаритно-вагового контролю, а так само перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, розташування транспортних засобів на
проїзній частині, вчинення правопорушень у зоні габаритно-вагового контролю — штраф 51 тис. грн.
Єдине: адмінвідповідальність за правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 1321 КпАП, що зафіксовано за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі в автоматичному режимі, несе відповідальна особа — фізособа або керівник юрособи, за якою зареєстровано транспортний засіб2. А якщо до Єдиного держреєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспорту — його належний користувач (ст. 143 КпАП).
2 А якщо в ЄДРПОУ на момент запиту немає відомостей про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, таку відповідальність покладено на особу, котра виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
За тим, щоб перевантажені машини не руйнували доріг загального користування, стежить Державна служба України з безпеки на транспорті (далі — Укртрансбезпека).
Територіальні органи Укртрансбезпеки накладають адміністративно-господарські штрафи на автоперевізників та адмінштрафи на власників транспортних засобів у випадку, коли вагові або габаритні параметри транспортних засобів перевищують нормативні (ч. 5 ст. 60 Закону про автотранспорт, ст. 229, пп. 25 ст. 255 КпАП).
Таким чином, водій у перевантаженні вантажівки не винен, і не пройти габаритно-вагового контролю він не має права. Позаяк невиконання вимог уповноваженої посадової особи Укртрансбезпеки про зупинку транспортного засобу зумовлює накладення вже на самого водія штрафу в розмірі 51 тис. грн (ч. 2 ст. 1222 КпАП).
Тож відповідальність за перевантаження вантажного автомобіля покладено саме на перевізника.
Розуміємо, що це несправедливо. І по-хорошому потрібно змінювати законодавство та передбачати солідарний розподіл відповідальності за перевищення габаритно-вагових норм як на автомобільного перевізника, так і на вантажовласника (уповноважена ним особа) і вантажовідправника. Але наразі маємо те, що маємо. Відповідальність за перевантаження авто несе саме перевізник.
Як перевізнику мінімізувати ризики
Дещо мінімізувати ризик таких непередбачуваних витрат перевізник може у договірній площині. Тобто у договорі про надання послуг перевезення можна передбачити компенсацію замовником перевізнику певної частини (половину чи іншу частку) штрафу за порушення габаритно-вагових норм. Якщо ділові стосунки у сторін (замовника і перевізника) дозволяють це узгодити, то замовник погодиться на таку договірну конструкцію.
Єдине: якщо перевізник надає ще й послуги експедирування (як окрему складову договору перевезення чи договору транспортно-екпедиторських послуг), то замовник може не погодитися на це, позаяк суть експедиторської роботи і винагороди за неї може вже містити супровід вантажу і контроль його ваги під час завантаження вантажовідправником. Тож усе залежить і від бізнес-моделі, і від замовника послуг перевезення, і від перевізника, і від договірних засад між ними та наявності в них сторонніх учасників (наприклад, експедитора).
Антоніна КУРИЛЕНКО,
консультант з обліку та оподаткування, м. Київ
Список використаних нормативно-правових актів:
1. КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення.
2. Закон про автотранспорт — Закон України “Про автомобільний транспорт” від 05.04.01 р. № 2344-III.
3. Закон про дорожній рух — Закон України “Про дорожній рух” від 30.06.93 р. № 3353-XII.
4. ПДР — Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.01 р. № 1306.
#транспорт, #штрафи, #логістика, #експедирування