публікація з № 29 за 29.03.2023 р.

Як використовувати генератори у законний і безпечний спосіб. Роз’яснення для громад

У зв’язку з ситуацією, яка склалась через військові дії, для забезпечення безперервного функціонування органи місцевого самоврядування купували та встановлювали генератори. З експлуатацією цих генераторів у громад виникають питання, відповіді на які викладено у роз’ясненні експертів Програми DOBRE.

1. Чи потрібен дозвіл на використання генератора?
2. Чи потрібна ліцензія на зберігання пального?
3. Які підстави та організація обліку генератора?
4. Як списувати пальне та чи сплачувати екоподаток?

Чи потрібен дозвіл на використання генератора?

Генератори не належать до машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А Переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 року № 77 (далі — Перелік № 77). Отже, дозвіл на експлуатацію генератора, що видає Держпраці та її територіальні органи згідно з Порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (далі — Порядок № 1107), отримувати не потрібно.

Разом з тим потенційно зазначений дозвіл може знадобитися для устатковання напругою понад 1000 В. Однак на період дії воєнного стану машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки, зазначені у пп. 2—9 групи А Переліку № 77, дозволено експлуатувати на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці (додаток 8 до Порядку № 1107). Таке послаблення запроваджено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2022 року № 357 “Деякі питання виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки на період дії воєнного стану”, яка діятиме до дня припинення або скасування воєнного стану і ще протягом одного місяця після цього.

Слід зазначити, що послуги з отримання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці доступні в електронному вигляді через Портал електронних сервісів Мінекономіки.

Чи потрібна ліцензія на зберігання пального?

Розпорядники бюджетних коштів ліцензію на зберігання пального не отримують.

Такий висновок ґрунтується на нормах ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” (далі — Закон № 481).

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету.

Які підстави та організація обліку генератора?

Для забезпечення організації бухгалтерського обліку генератора важливо знати його вартість та термін служби. Про фактичний термін служби генератора можна дізнатися з гарантійних документів на нього, гарантійного терміну.

Зазвичай виробниками надається гарантія терміну експлуатації на:

бензинові генератори — від 2 до 3 років;
дизельні генератори — 10 і більше років.

Оскільки очікуваний строк корисного використання генератора понад один рік і він використовуватиметься розпорядником бюджетних коштів для власних потреб, то його слід визнавати необоротним активом.

Важливо! Господарські операції повинні відображатися в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені, із урахуванням вимог національних стандартів, які є обов’язковими до застосування суб’єктами ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Розпорядниками бюджетних коштів застосовуються національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку бюджетних установ інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 “Основні засоби”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 жовтня 2010 року № 1202 (далі — НП(С)БОДС 121).

Наразі НП(С)БОДС 121 не містить вартісного критерію, відповідно до якого здійснюється розподіл на основні засоби та малоцінні необоротні матеріальні активи.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 11, вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів, суб’єкт державного сектору визначає в розпорядчому документі про облікову політику з обґрунтуванням критеріїв щодо визначення таких ознак.

Придбані основні засоби зараховуються на баланс установи за первісною вартістю. Складові первісної вартості придбаних об’єктів основних засобів та вартість оприбуткування безоплатно отриманих основних засобів регулює НП(С)БОДС 121.

Підставою для введення генератора в експлуатацію є розпорядження (наказ) керівника.

Слід зазначити, що розпорядник бюджетних коштів у разі безоплатного отримання генератора інформує орган Казначейства шляхом подання Довідки про надходження у натуральній формі (додаток № 25 до Порядку № 938) не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому отримали генератор. Нагадаємо, що наказом Міністерства фінансів України від 30 грудня 2022 року № 477 “Про затвердження Змін до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів” (з урахуванням змін) названу довідку викладено у новій редакції.

Важливо! Відповідно до частини 4 статті 13 Бюджетного кодексу України надходження бюджетних установ у вигляді майна (активів) у натуральній формі, отримане від інших бюджетних установ, які відповідно до законодавства виконують функції з управління об’єктами комунальної власності, у межах відповідного бюджету, не є власними надходженнями таких бюджетних установ. Водночас до органу Казначейства Довідка про надходження у натуральній формі не подається.

Вартість генератора в процесі використання розподіляють та списують на витрати установи через амортизацію. Основні засоби амортизуються протягом строку корисного використання (п. 5 р. ІV НП(С)БОДС 121). Амортизація необоротних матеріальних активів нараховується в першому місяці передачі у використання об’єкта необоротних активів у розмірі 50 відсотків його первісної вартості та решта 50 відсотків первісної вартості — у місяці їх списання з балансу (п. 8 р. ІV НП(С)БОДС 121).

Як списувати пальне та чи сплачувати екоподаток?

Для роботи генератора необхідне пальне — дизель чи бензин.

Важливо! Відповідно до підпункту 1 підпункту 2.2.7.5 глави 2 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12 березня 2012 року № 333 (далі — Інструкція № 333), закупівля енергоносіїв, які використовуються в процесі виробництва енергії, здійснюється за КЕКВ 2275 “Оплата інших енергоносіїв та інших комунальних послуг”, якщо закупівля цього нафтопродукту (ПММ) не передбачена на інші цілі за кодом 2210 “Предмети, матеріали, обладнання та інвентар”.

Придбане пальне слід визнавати запасами. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку бюджетних установ інформації про запаси визначено Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 “Запаси”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 жовтня 2010 року № 1202.

Фактично використане пальне на роботу генератора підлягає списанню виходячи:

з часу його роботи;
норм витрат палива за годину, які, як правило, завод-виробник зазначає у технічній документації.

У разі відсутності такої інформації бюджетній установі необхідно затвердити власні норми витрат ПММ для генератора. Для цього необхідно призначити комісію фахівців та провести заміри витрачання пального. Заміри використання пального — це процес, за яким заливають повний бак палива та встановлюють, на скільки годин роботи генератора його вистачить. Наприклад, залили 5 л пального, якого вистачило на 5 год. Отже, норма = 5 л/5 год = 1 л/1 год. Результати заміру використання пального генератором слід оформити Звітом довільної форми.

Обов’язково слід зафіксувати у наказі (розпорядженні) керівника норму витрат ПММ за годину роботи генератора, що застосовуватимуться під час розрахунку обсягу використаного пального для роботи генератора.

Для фіксування кількості відпрацьованих генератором годин необхідно розробити та затвердити Журнал (відомість) обліку роботи генератора.

Також необхідно призначити відповідальну особу, яка щомісяця складатиме Звіт про використання ПММ для роботи генератора (далі — Звіт). Цей Звіт є підставою для списання запасів, оскільки містить інформацію про використаний вид пального, його кількість та вартість. Форму Звіту необхідно розробити самостійно, передбачивши обов’язкові реквізити первинного документа за вимогами частини другої статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Для списання фактично використаного пального складається Акт списання запасів за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13 грудня 2022 року № 431. Наказ набрав чинності з 20 січня 2023 року, тобто з дня офіційного опублікування (Офіційний вісник України від 20.01.2023 р. № 005).

Акт складається у двох примірниках комісією, призначеною розпорядженням (наказом) керівника установи, або уповноваженою ним особою та затверджується керівником установи або уповноваженою ним особою.

Перший примірник акта передають до бухгалтерської служби для перенесення інформації до облікових регістрів, про що робиться відмітка, другий залишається у матеріально відповідальної особи.

Отже, для списання з обліку пального, використаного установою для роботи генератора, здійснюються такі обов’язкові кроки:

фіксування кількості відпрацьованих генератором годин;
визначення обсягу використаного пального для роботи генератора із урахуванням кількості відпрацьованих генератором годин та норм витрат пального за годину його роботи;
складання Акта списання запасів, у якому робиться відмітка бухгалтерської служби про відображення у регістрах бухгалтерського обліку.

Екологічний податок

Бюджетні установи тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, екологічний податок щодо застосування генератора не сплачують.

Це пояснюється тим, що невеликі переносні генератори не вважаються стаціонарним джерелом забруднення.

До відома! Платниками екологічного податку відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, під час провадження діяльності яких здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Утім, Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-XI тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, для цілей застосування р. VIII (Екологічний податок) ПКУ із визначення стаціонарних джерел забруднення (у значенні пп. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) виключені електрогенераторні установки.