Відпустки військовослужбовцям: як надають під час воєнного стану

Сталева стійкість наших захисників вражає і викликає захоплення. Та, певна річ, в умовах щоденної напруженої боротьби вони неабияк потребують перепочинку. З нашого матеріалу ви дізнаєтеся, на які відпустки і за яких обставин можуть розраховувати військові з огляду на нинішні спецправила й обмеження. Упевнені, ця стаття буде цікавою і корисною для багатьох наших читачів!

Види, загальні умови надання та тривалість відпусток військовим закарбовано у профільній ст. 10¹ Закону № 2011. Однак через збройну агресію божевільного сусіда ці гарантії вимушено зазнали коректив. Права військовослужбовців суттєво обмежено щодо видів і тривалості відпусток, якими вони можуть скористатися у період дії воєнного стану. Наразі воєнний стан встановлено до 20 травня 2023 р., та невдовзі, вочевидь, слід очікувати на чергове продовження ще на 3 місяці.

Реалізовано відпускні обмеження через норми п. п. 18 і 19 ст. 10¹ Закону № 2011. Отож, у період дії воєнного стану військовослужбовець має право використати:

1) частину щорічної основної відпустки тривалістю максимум 10 к.дн., але до них ще додається час, необхідний для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше 2 діб в один кінець.

Водночас частина щорічної основної відпустки може бути надана один раз протягом календарного року за умови одночасної відсутності не більше 30% загальної чисельності військово­службовців певної категорії відповідного підрозділу.

А після завершення воєнного стану можна буде взяти усі невикористані щорічні відпустки наступного року. Причому за бажанням військовослужбовця дозволятиметься об’єднувати щорічні основні відпустки за два роки за умови, щоб загальна тривалість об’єднаної відпустки не перевищувала 90 к.дн. Такі відпустки можуть надаватися декількома частинами (більше двох) без обмеження тривалості кожної з них.

Нагадаємо: загалом відповідно до п. 1 ст. 10¹ Закону № 2011 військовослужбовці (окрім тих, хто проходить строкову військову службу) мають право на щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. А повна тривалість щорічної основної відпустки становить: для осіб, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, — 30 к.дн.; від 10 до 15 років — 35 к.дн.; від 15 до 20 років — 40 к.дн.; понад 20 календарних років — 45 к.дн. — без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець;

2) відпустку за сімейними обставинами та з інших поважних причин (зі збереженням грошового забезпечення) — також не більше
10 к.дн. плюс час для проїзду до місця відпустки та назад у межах України, але не більше 2 діб в один кінець. За нормами ч. 9 ст. 10¹ Закону № 2011 відпустку у зв’язку із сімейними обставинами надають у разі:

• укладення шлюбу (тривалістю до 10 к.дн.);
• тяжкого стану здоров’я або смерті рідних по крові або по шлюбу — дружини/чоловіка, батька, матері, вітчима, мачухи, сина, дочки, пасинка, падчерки, рідного брата, рідної сестри, батька або матері іншого з подружжя, особи, на вихованні якої перебував військовослужбовець (у загальному випадку — не більше 7 к.дн. без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад);
• тяжкого стану здоров’я або смерті інших рідних (у загальному випадку — до 3 к.дн. без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад);
• пожежі або іншого стихійного лиха, яке спіткало сім’ю військового або його рідних;
• в інших виняткових випадках, коли присутність військовослужбовця в сім’ї необхідна, за рішенням командира/начальника військової частини (за загальним правилом — до 3 к.дн без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад) така відпустка може надаватися один раз протягом календарного року;

3) відпустку у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки залежить від характеру захворювання. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров’я та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою не повинен перевищувати 4 місяців поспіль (окрім випадків, коли законодавство передбачає більш тривалі строки перебування на лікуванні).

Після завершення безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров’я та у зазначеній відпустці військовослужбовця має оглянути військово-лікарська комісія для визначення придатності до військової служби. Після видання наказу про звільнення військово­службовця з військової служби відпустка для лікування у зв’язку з хворобою не надається;

4) відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років, а якщо дитина потребує домашнього догляду — тривалістю, визначеною в медвисновку, але не більш ніж до 6 років. Якщо обидва з батьків є військовослужбовцями, то таку відпустку надають одному з них за їхнім рішенням. А що буде у ситуації, коли чоловік — військовий, а дружина — цивільна особа чи навпаки? У такому разі військовослужбовець (мама або тато) теж має право скористатися відпусткою для догляду за дитиною. Принаймні такого висновку дозволяє дійти оновлена редакція п. 19 ст. 10¹ Закону № 2011 (уточнення “військовослужбовцям-жінкам” у ньому  стосується суто відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами);

5) відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами на 126 к.дн. (конкретний період відпустки визначають, орієнтуючись на очікувану дату пологів із розрахунку 56 к.дн. до пологів та
70 к.дн. після). Звісно, стосуватися вона може тільки жінок-військовослужбовців.

Усім нашим захисникам і захисницям вклоняємося до землі! Від щирого серця бажаємо якнайшвидше дочекатися Перемоги і як слід відпочити — морально та фізично!

Тамара ПРОЩИНА,
консультант газети
“Все про бухгалтерський облік”

#відпустки, #ВоєннийСтан